Справа № 473/4563/14-к
іменем України
"22" жовтня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Трикрати Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не одруженого, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ст.124 КК України.
28 серпня 2014 року біля 23 годин 10 хвилин в селі Трикрати Вознесенського району Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_6 проходив по вулиці Шкільна. В районі житлового будинку №2 по вулиці Шкільна обвинувачений ОСОБА_6 зустрів громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які його зупинили та в грубій формі вимагали у обвинуваченого цигарок, на що ОСОБА_6 відповів відмовою. Після цього громадянин ОСОБА_8 лівою рукою схопив обвинуваченого ОСОБА_6 за праве плече, а кулаком правої руки наніс один удар у ліву частину грудної клітини обвинуваченого, внаслідок чого заподіяв тілесне ушкодження обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді переламу ребра, що відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я. Після чого обвинувачений ОСОБА_6 вважаючи, що ОСОБА_8 може продовжити спричиняти йому тілесні ушкодження, з метою захисту, перевищуючи межі необхідної оборони, лівою рукою схопив за плече ОСОБА_8 та умисно наніс йому один удар ліктьовим суглобом правої руки в область нижньої щелепи ОСОБА_8 , і відразу наніс другий удар кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синців в області обличчя, саден в області вилиці злівіа, перелому дуги вилиці зліва, перелому носової перетинки, що призвело до крововиливів під тверду мозкову оболонку зліва, м'які мозкові оболонки, в м'які покрови голови з внутрішнього боку, в м'які покрови вилиці зліва, тім'яну область голови зліва, потиличну область зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_8 ..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину за обвинувальним актом визнав повністю та підтвердив факт скоєння ним цього злочину, при викладених вище обставинах.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ст.124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.
29 вересня 2014 року між потерпілим ОСОБА_5 , який є рідним братом загиблого ОСОБА_8 , та якому згідно із ст.56 КПК України надані повноваження потерпілого у кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_6 була укладена угода про примирення, яка відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.468, ч.3 ст.469, ст.471 КПК України.
Відповідно до угоди про примирення, обвинувачений ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину, передбаченого ст. 124 КК України.
Цією угодою визначено покарання обвинуваченому ОСОБА_6 в виді обмеження волі строком на 2 роки, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України із звільненням обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування основного покарання, з випробуванням строкм на 1 рік, якщо він протягом іспиового строку не вчинить нового злочину, із покладанням на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, або навчання, періодично з'являтися в орган кримінально - виконавчої інспекції на реєстрацію. Крім того угодою встановлені наслідки її укладання і затвердження, відповідно до вимог ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України.
Судом також з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені ст.56, 394, 424 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, або будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, і тому вона може бути затверджена судом. На умовах цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 вірно надана за ст.124 КК України.
Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права свободи та інтереси сторін, або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим ОСОБА_6 , взятих на себе зобов'язань, наявність у нього фактичних підстав для примирення з потерпілим ОСОБА_5 ..
Сторони, а також прокурор погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання на підставі угоди про примирення від 29 вересня 2014 року.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 , а також прокурор просили суд затвердити угоду про примирення на визначених в ній умовах.
Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Суд в якості обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе призначити покарання відповідно до визначеного угодою про примирення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 475 та главою 35 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 29 вересня 2014 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.124 КК України та на підставі угоди про примирення ОСОБА_6 призначити узгоджене сторонами покарання в виді обмеження волі строком на 02 /два/ роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 від призначеного основного покарання звільнити, встановивши йому строк випробування 01 /один/ рік, зобов'язавши обвинуваченого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, або навчання, періодично з'являтися в орган кримінально - виконавчої інспекції на реєстрацію.
Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення вироку, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1