29 жовтня 2014 року Справа № 876/12963/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Кухтея Р.В., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
представника відповідача Стретович І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» про застосування заходів реагування,
У вересні 2013 року Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила застосувати заходи реагування до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» (далі - ТзОВ) шляхом тимчасової заборони (зупинення) експлуатації та виконання робіт на двох ротаційних однобокових печах «Ревент» (типу 620), які знаходяться в приміщенні бісквітного цеху, та газового котла ДКВР під час здійснення господарської діяльності по вул. Володимирській, 57А в м. Луцьку Волинської області, які є джерелом утворення забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, вказаний позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ТзОВ просить зазначену постанову скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за неотримання ТзОВ дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення передбачена відповідальність у вигляді тимчасової заборони, а не безстрокової заборони експлуатації об'єктів. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач просив саме тимчасово заборонити (зупинити) експлуатацію та виконання робіт на двох ротаційних однобокових печах «Ревент», що знаходяться в приміщенні бісквітного цеху, та газового котла ДКВР під час здійснення господарської діяльності по вул. Володимирській, 57А в м. Луцьку.
Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав подану апеляційну скаргу, додатково наголошуючи на тому, що у зв'язку із зміною законодавства відпала потреба у застосуванні вжитих судом заходів реагування.
Представник позивача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Волинській області, суд виходив із того, що оскільки господарська діяльність ТзОВ здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме, експлуатація двох ротаційних однобокових печей «Ревент» типу 620 та газового котла ДКВР здійснюється без отримання відповідних дозволів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Даючи правову оцінку постанові суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Волинській області від 25.03.2013 року № 100 та направлення від 22.04.2013 року № 267 було проведено планову перевірку ТзОВ з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складений акт від 24.04.2013 року (а.с. 15-21).
В ході перевірки встановлено, що експлуатація двох ротаційних однобокових печей «Ревент» (типу 620) та газового котла ДКВР здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, а саме:
первинний поточний облік відходів здійснюється не по встановленій формі;
відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення;
зафіксовано змішування відходів;
відсутній дозвіл на розміщення відходів,
чим порушено вимоги ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та п.п. «г», «ж» ч. 1 ст. 17, ст. 33 Закону України «Про відходи».
За результатами перевірки винесено припис № 000291 від 26.04.2013 року, яким ТзОВ приписано усунути порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, отримати дозвіл на розміщення відходів, забезпечити правильність ведення поточного обліку відходів, не допускати змішування відходів. Термін виконання припису - 26 липня 2013 року.
Як слідує з матеріалів справи, 05 вересня 2013 року Державною екологічною інспекцією у Волинській області було проведено позапланову перевірку ТзОВ з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, зокрема, виконання припису № 000291 від 26.04.2013 року, про що складено акт від 05.09.2013 року (а.с. 30-36)
Перевіркою встановлено, що відповідачем не виконано у визначені строки всі пункти припису, виданого 26.04.2013 року за № 000291.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Статтею 11 цього ж Закону встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
Пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 13 березня 2002 року № 302, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Таким чином, підприємство набуває право на експлуатацію обладнання, з якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, лише після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Експлуатація такого обладнання без отримання дозволу є правопорушенням та підставою для застосування встановлених законодавством заходів реагування.
Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджений постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року № 2751-XII (далі - Порядок), чинний на час виникнення спірних правовідносин, визначає правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів (надалі - підприємств) незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку, діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути обмежена - на певний період (до виконання необхідних природоохоронних заходів) встановлюються зменшені обсяги викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів у цілому по підприємству чи по окремих його цехах (дільницях) і одиницях обладнання.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Частиною 7 статті 7 Закон № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
При цьому частиною 5 статті 4 Закону № 877-V у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю), а також вжиті органом державного нагляду (контролю) заходи, обґрунтованість яких підтверджена адміністративним судом, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луцьккондитер» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі № 803/1966/13а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Р.В.Кухтей
Л.П.Іщук
Ухвала у повному обсязі складена 30 жовтня 2014 року.