16 жовтня 2014 р. Справа № 876/3905/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року по справі №2а - 3809/12/0970 за адміністративним позовом Акціонерного товариства відкритого типу «Родон» до Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську про визнання незаконним акту №7328/15 - 03 від 12 вересня 2012 року та скасування податкового повідомлення - рішення №0004891593 від 26 вересня 2012 року, -
Акціонерне товариство відкритого типу «Родон» звернулося до Івано - Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську і просило: визнати незаконним акт камеральної перевірки відповідача від 12 вересня 2012 року за №7328/15 - 03 та скасувати податкове повідомлення - рішення №0004891593, прийняте відповідачем 26 вересня 2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення - рішення про застосування штрафу за порушення термінів сплати грошового зобов'язання суперечить вимогам законодавства, оскільки прийнято згідно з безпідставними висновками перевірки щодо порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання із земельного податку. При цьому таку позицію позивач обґрунтовує тим, що уточнені розрахунки по земельному податку були подані у зв'язку з тим, що постановою Івано - Франківського міського суду від 14 грудня 2009 року, залишеною без змін судовим рішенням суду касаційної інстанції, визнано незаконним п. 2 рішення Івано - Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано - Франківська». В свою чергу податковий орган при проведенні розрахунків виходив саме із визначеної вказаним рішенням грошової оцінки землі.
Постановою Івано - Франківського міського суду від 31 січня 2013 року позовні вимоги задоволено частково: визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську форми «Ш» №0004891593 від 26 вересня 2012 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду і просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що в ході проведеної перевірки було виявлено факт заниження податкового зобов'язання по земельному податку на загальну суму 335 978 гривень 91 коп., про що було складено акт перевірки. Підставою для таких висновків було те, що позивач зобов'язаний був провести самостійно зміни у податкових розрахунках по земельному податку відповідно до рішення Івано - Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано - Франківська». На підставі висновків перевірки та у відповідності до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення. Крім цього відповідач зазначає, що відповідно до судових рішень, постановлених з приводу вищезгаданого рішення міської ради, рішення міської ради від 10 липня 2008 року втратило свою чинність із 22 грудня 2010 року - з дня винесення ухвали Вищим адміністративним судом України. В свою чергу суд першої інстанції не врахував цих обставин.
Сторони в судове засідання представників не направили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а також від них відсутні клопотання про розгляд справи за участі їх представників. У зв'язку з наведеним та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в справі матеріали та докази, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, перевіривши правильність оцінки судом першої інстанції обставин справи та застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що затверджена рішенням Івано - Франківської міської ради від 10 липня 2008 року нормативна грошова оцінка земель міста Івано - Франківська станом на 01 січня 2007 року визнана судом недійсною, тобто є такою що не введена в дію, тому не є обов'язковою для застосування та визначення на її основі ставок орендної плати за землю. Тому у даному випадку застосуванню підлягає попередня нормативна грошова оцінка затверджена рішенням сесії міської ради від 12 березня 1999 року.
У зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем правомірно зменшено податкові зобов'язання з орендної плати за землю згідно поданого ним до податкового органу уточнюючого розрахунку за 2009 рік, оскільки ставка орендної плати за землю обрахована з нечинної грошової оцінки землі. Тому висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а податкове повідомлення - рішення №0004891593 від 26 вересня 2012 року про накладення штрафу підлягає до скасування.
Суд першої інстанції також зазначає, що у зв'язку з поданням позивачем уточнюючого розрахунку з плати за землю за 2009 рік, відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку, за наслідками якої 17 травня 2011 року відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення: №0000481503, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з земельного податку в сумі 14 160 гривень 65 коп. та №0000491503, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 465 340 гривень 59 коп.. В подальшому постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року вказані рішенні були визнані в судовому порядку протиправними та скасовані.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач - Акціонерне товариство відкритого типу «Родон», має у користуванні земельні ділянки на території Івано - Франківської міської ради площею 14, 9465 гектара і подавав до податкового органу розрахунки земельного податку на 2009 рік із зазначенням самостійно визначеної суми грошового зобов'язання по земельному податку.
Відповідачем проведено камеральну перевірку розрахунку земельного податку за звітний податковий період із 31 березня 2008 року по 28 січня 2011 року, за результатами якої 12 вересня 2012 року складено Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків за №7328/15 - 03.
Згідно змісту вищевказаного акта, перевіркою встановлено порушення правил сплати (перерахування) податків за звітний податковий період із 31 березня 2008 року по 28 січня 2011 року, зокрема - порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб.
На підставі висновків перевірки відповідачем 26 вересня 2012 року винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ш» №0004891593, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 61 560 гривень 14 коп. за платежем земельний податок з юридичних осіб за затримку на 1033 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 307 800 гривень 72 коп..
Також 10 липня 2008 року Івано - Франківською міською радою прийнято рішення «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська», згідно якого затверджено матеріали нормативно - грошової оцінки земель міста Івано - Франківська станом на 01 січня 2007 року та введено в дію з дати прийняття даного рішення. Затвердження вищевказаним рішенням грошової оцінки землі спричиняє збільшення зобов'язань по платі за землю.
Постановою Івано - Франківського міського суду від 14 грудня 2009 року визнано незаконним пункт 2 рішення 29 сесії Івано - Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано - Франківська». Вказана постанова суду залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2010 року.
У зв'язку з визнанням в судовому порядку недійсним пункту 2 рішення Івано - Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано - Франківська», позивачем подано уточнюючий розрахунок з плати за землю за 2009 рік з відображенням уточнених сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на наступне.
Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку у спірному періоді визначалися Законом України «Про плату за землю».
Згідно ст. 2 цього Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
У відповідності до ст. ст. 14, 17 Закону встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до ст. 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно - правових угод щодо земельних ділянок.
Тобто, нормативно - грошова оцінка земельних ділянок на пряму впливає на розмір плати за землю.
З огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти позову, положення Закону України «Про плату за землю» та Земельного кодексу України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у зв'язку із набранням судовим рішенням від 14 грудня 2009 року законної сили про визнання незаконним рішення, п. 2 рішення Івано - Франківської міської ради від 10 липня 2008 року «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано - Франківська» є незаконним з моменту його прийняття.
Тому законним і обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про правомірність зменшення позивачем податкових зобов'язань з орендної плати за землю згідно з поданим уточнюючим розрахунком за 2009 рік.
У зв'язку з цим колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законних та обґрунтованих висновків, оскільки оспорюване податкове повідомлення - рішення прийняте без дотримання та урахування принципів, передбачених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, доводи апеляційної скарги і посилання відповідача на те, що у зв'язку з прийняттям Вищим адміністративним судом України ухвали від 22 грудня 2010 року оскаржуване рішення міської ради втратило чинність із цієї дати не заслуговують на увагу, так як рішення Івано - Франківського міської ради від 10 липня 2008 року є незаконним у відповідній частині з моменту його прийняття, у зв'язку з чим не може бути підставою для виникнення прав чи обов'язків для інших осіб. Тому викладені відповідачем доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.
Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, а також про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 159, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року по справі №2а - 3809/12/0970 за адміністративним позовом Акціонерного товариства відкритого типу «Родон» до Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську про визнання незаконним акту №7328/15 - 03 від 12 вересня 2012 року та скасування податкового повідомлення - рішення №0004891593 від 26 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі копії ухвали, і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський