Справа: № 694/1734/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Нестерук Т.М. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
31 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2014 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області щодо відмови включення до заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_4, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» сум матеріальних допомог на оздоровлення, матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати та грошової винагороди згідно довідки № 3379/03.
Зобов'язано УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області включити під час призначення до заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_4, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», починаючи з 08.09.2014 суми матеріальних допомог на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової винагороди згідно довідки № 3379/03.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 17.05.2013 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області. Спочатку отримувала пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний страховий стаж становить 26 років 10 місяців 14 днів, стаж державної служби складає 20 років 03 місяці 7 днів.
Для призначення пенсії було враховано посадовий оклад, доплату за ранг та вислугу років, щомісячні премії та доплату за інтенсивність праці. При цьому інші виплати: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексації сум заробітної плати та грошової винагороди не були враховані в розрахунок пенсії державного службовця при призначенні пенсії.
08.07.2014 ОСОБА_4 звернулася до Управління Пенсійного фонду в Звенигородському районі Черкаської області із заявою про перерахунок розміру пенсії, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати та грошової винагороди.
11.09.2014 УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області надало відповідь, в якому відповідач відмовив в перерахунку призначеної пенсії з включенням до заробітної плати сум матеріальної допомоги та зазначив, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70% суми їхньої заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погоджуючись з даним рішенням УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» такі види виплат, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація, враховуються для обчислення пенсії, тому дії відповідача щодо відмови у перерахунку ОСОБА_4 пенсії з врахуванням інших виплат є незаконними та необґрунтованими.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Також, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії (ст. 37-1 Закону України «Про державну службу»).
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст. 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-4753/09/2670 від 13 серпня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2012 року, постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року № 19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо невключення до складових заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством; зобов'язано Пенсійний фонд України привести у відповідність постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року № 19-11 до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачених іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-4753/09/2670» визнано такими, що втратили чинність: підпункт 1.2 пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року № 19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»; форму довідки про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену Постановою, а також затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області подано довідку від 08 вересня 2014 року № 3379/03 за формою, що затверджена вищенаведеною постановою Правління Пенсійного Фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1, з врахуванням інших складових заробітної плати.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності дій відповідача, врахувавши, що Закони України «Про оплату праці» та «Про державну службу» відносять до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови відповідача у врахуванні при нарахуванні пенсії ОСОБА_4 інших виплат, що включені до довідки від 08 вересня 2014 року № 3379/03, а також необхідності зобов'язання відповідача здійснити нарахування пенсії позивача з врахуванням інших виплат, як складових заробітної плати, згідно вищенаведеної довідки, складеної за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного Фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.