Ухвала від 30.10.2014 по справі 2а-7877/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7877/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

УХВАЛА

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів Державної митної служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» до Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів Державної митної служби України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці, треті особи Державна митна служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення №10000003/2012/012099/2 від 23.03.2012, стягнення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2012р. у задоволенні позовних вимог TOB "Нікея-ЛТД" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013р. апеляційну скаргу TOB "Нікея-ЛТД" задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2012 скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги TOB "Нікея-ЛТД" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів №100000003/2012/011900/1 від 16.03.2012 в частині визначення митної вартості світильників загального призначення для освітлення суспільно-адміністративних та складських приміщень, які закріплюються на стелі або на стіні, призначених для використання з люмінесцентними лампами.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці №100190000/2012/311981/1 від 26.04.2012 в частині визначення митної вартості світильників загального призначення для освітлення суспільно-адміністративних та складських приміщень, які закріплюються на стелі або на стіні, призначених для використання з люмінесцентними лампами.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці № 100000003/2012/012099/2 від 23.03.2012 р. в частині визначення митної вартості для ламп газорозрядних люмінесцентних трубчастих загального освітлення.

Стягнуто з Київської регіональної митниці із коштів Державного бюджету України на користь TOB "Нікея - ЛТД" надмірно сплачених сум мита у розмірі 26713,80грн. та податку на додану вартість у розмірі 155881,03грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Окружним адміністративним судом м. Києва 03.03.2014 видано виконавчий лист.

Представником Київської міжрегіональної митниці Міндоходів подано заяву про заміну способу і порядку виконання судового рішення та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Окружного адміністартвиного суду м. Києва від 03.07.2014 року задоволено заяву Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про зміну способу і порядку виконання судового рішення, стягнувши на користь ТОВ "Нікея - ЛТД" сплачену суму митних платежів у розмірі 182648, 83 грн. з Державного бюджету України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарг, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін, з таких підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Як встановлено судом першої інстанції, кошти у розмірі 182648,83 гривень, перераховано Київською міжрегіональною митницею Міндоходів до Державного бюджету України, в зв'язку з закінченням строку дії гарантійних зобов'язань, як різниці між сумою митних платежів, обчисленою, згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

У відповідності до п. 2.1-п.2.3 розділу 2 Наказу Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 року № 25/44, для обліку коштів у національній валюті, що надходять до митних органів для забезпечення виконання платниками обов'язків щодо сплати митних та інших платежів, а також виконання завдань, покладених на митну службу України, в органах Державного казначейства України застосовуються рахунки відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119, за балансовим рахунком 3734 "Депозитні рахунки органів стягнення" (далі - депозитний рахунок 3734), призначення якого - "облік руху митних та інших платежів, які сплачуються до/або під час митного оформлення на рахунки органів стягнення.

Кошти, що обліковуються за депозитним рахунком 3734, не належать митним органам. Для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Державного казначейства України (далі - ГУДК України) у місті Києві відкриваються депозитні рахунки 3734 на ім'я митних органів. Відкриття депозитних рахунків 3734 здійснюється на підставі заяви митного органу відповідно до розділу 6 Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 N 221 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 976/7264.

Згідно п. 3.1, п. 3.3, п. 3.4, п.3.5 розділу 3 Наказу № 25/44, сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в ГУДК України у місті Києві. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів, згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій: зарахування до відповідних бюджетів України; повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів. Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформлені митними органами в установленому порядку. Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1097/14364.

ГУДК України у місті Києві, на підставі платіжних доручень митних органів, забезпечує перерахування коштів на: банківські рахунки платників, відкриті в банках; банківські рахунки 2603, відкриті митним органам у відповідних відокремлених підрозділах уповноваженого банку за місцезнаходженням митного органу для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

Зазначені розрахунки регулюються в централізованому порядку, згідно з відповідними договорами між Державною митною службою України та уповноваженим банком, що обслуговує митні органи. Кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів", відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач, під час митного оформлення, скористався своїм правом, відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, а саме: у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до п.8 ст.313 Митного кодексу України, при невиконанні зобов'язання, забезпеченого грошовою заставою, сума митних платежів, що підлягає сплаті, перераховується до державного бюджету із сум грошової застави.

З аналізу норм законів та матеріалів справи вбачається, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було перераховано кошти в розмірі 182648,83 гривень до Державного бюджету України, в зв'язку з закінченням строку дії гарантійних зобов'язань, як різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість заяви Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про заміну способу і порядку виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013р.

Що ж стосовно заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 259 Кодексу адміністративного судочинств, встановлено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Таким чином, наведеною нормою встановлено випадки, коли суд, який видав виконавчий лист, вправі визнати його таким, що не підлягає виконанню, а саме : - якщо такий виконавчий лист було видано помилково; - якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником іншою особою; - або з інших причин.

Разом з тим із змісту заяви вбачається, що відповідачем не наведено жодних встановлених нормами чинного законодавства підстав для визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню, а тому суд першої інстанції правильно не знайшов підстав для задоволення заяви відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, апеляційні скарги є необґрунтованими, їх доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів Державної митної служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.

Попередній документ
41188266
Наступний документ
41188268
Інформація про рішення:
№ рішення: 41188267
№ справи: 2а-7877/12/2670
Дата рішення: 30.10.2014
Дата публікації: 06.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: