Справа: № 826/3745/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
30 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
за участю:
представника відповідача Іванюк Д.С.
представника позивача Купенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, за участю третіх осіб: Реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області, приватного нотаріуса Яворівського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, за участю третіх осіб: Реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області, приватного нотаріуса Яворівського нотаріального округу ОСОБА_4, в якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу державної реєстрації прав заяви про припинення іпотеки нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1 789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а;
2) зобов'язати відповідача вчинити дії щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про припинення іпотеки, а саме вилучення записів про:
- арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу ОСОБА_4 28 вересня 2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06 травня 2004 року;
- заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу ОСОБА_4 25 березня 2005 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року;
- запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу ОСОБА_4 25 березня 2005 року у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1 789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Проте, суд вийшов за межі позовних вимог і зобов'язав відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" від 16 грудня 2013 року №1 та №2
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що 22 серпня 2011 року було проведено прилюдні торги по реалізації нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1 789,70 кв.м., за адресою: Львівська/область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а, переможцем яких визнано ТОВ «Перший Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод», правонаступником якого є ТОВ «Станіславська торгова компанія».
14 листопада 2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України видано Акт про проведення прилюдних торгів вказаного нерухомого майна, на підставі якого 23 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
В подальшому за позивачем зареєстровано право власності на придбане нерухоме майно про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, з матеріалів вбачається, що 15 квітня 2013 року було проведено прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, а саме: будівлі прохідної «Б-1», загальною площею 3,2 кв.м., замощення (бетон), загальною площею 15,2 кв.м., замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 кв.м. за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а, в яких позивача також визнано переможцем.
У зв'язку з цим, 04 червня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України видано складено Акт №22664762/12-1/1 про реалізацію предмета іпотеки. 15 жовтня 2013 року на підставі зазначеного Акту приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
15 жовтня 2013 року право власності на придбане нерухоме майно зареєстроване за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вказане нерухоме майно також є предметом іпотеки.
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.09.2013 року №9315097 та від 15.10.2013 року №10884819 за вказаним нерухомим майном зареєстровано обтяження на підставі договорів іпотеки від 06.05.2004 та 19.03.2005 відповідно.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод", правонаступником якого є ТОВ "Станіславська торгова компанія", звернулось до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявами від 16 грудня 2013 року №1 та №2, у яких просило вжити заходи щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявами про припинення (обтяження) іпотеки.
Оскільки відповідач жодної відповіді на вказані заяви не надав і дій, про вчинення яких просив позивач, не вжив, позивач звернувся до сулу з даним позовом.
Посилаючись на те, що відповідачем не вчинено будь-яких дій та не надано відповіді на ці заяви, позивач звернувся до суду з даним позовом, який мотивував тим, що відповідачем допущено бездіяльність щодо неподання до органу державної реєстрації прав заяви про припинення іпотеки нежитлового приміщення, при цьому наголошував, що чинним законодавством визначено особливості реєстрації припинення іпотеки нерухомого майна, придбаного саме з прилюдних торгів, які передбачають подання державним виконавцем відповідної заяви.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що подання заяви про державну реєстрацію припинення іпотеки є правом державного виконавця, оскільки жодна правова норма не передбачає обов'язку державного виконавця звертатись з такою заявою до органу державної реєстрації прав. Судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності у межах спірних правовідносин підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу державної реєстрації прав заяви про припинення іпотеки нежитлового приміщення та для зобов'язання вчинити відповідні дії.
В той же час, оскільки матеріалами справи підтверджується, що заяви позивача були отримані відповідачем, проте жодної відповіді надано не було, суд прийшов до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов'язав відповідача розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" від 16 грудня 2013 року №1 та №2.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, враховуючи пояснення представників сторін та виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає про таке.
Так, судом вірно встановлено, що нерухоме майно, яке є предметом іпотеки придбано позивачем за результатом прилюдних торгів.
Відповідно до статті 17 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.
Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Частиною дев'ятою статті 16 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.
У разі придбання (передачі) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця.
Отже вказаною нормою передбачено особливості реєстрації припинення іпотеки нерухомого майна придбаного з прилюдних торгів, а саме - іпотека припиняється з моменту реалізації предмета іпотеки, відомості про що підлягають державній реєстрації, яка проводиться на підставі заяви державного виконавця.
Аналогічні вимоги щодо державної реєстрації припинення іпотеки закріплено пунктом 69 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (на час звернення позивача із відповідними заявами Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 втратив чинність).
Будь якого іншого порядку чинним законодавством не передбачено.
Більше того, вказана процедура здійснення реєстрації припинення іпотеки нерухомого майна придбаного з прилюдних торгів законодавцем не ставиться у залежність від того ким і на якій підставі було зареєстровано відповідні обтяження на нерухоме майно.
Судом вірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод", правонаступником якого є ТОВ "Станіславська торгова компанія", звернулось до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявами від 16 грудня 2013 року №1 та №2, у яких просило вжити заходи щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявами про припинення (обтяження) іпотеки.
Факт отримання відповідачем заяв ТОВ "Станіславська торгова компанія" від 16 грудня 2013 року №1 та №2 не заперечується.
Отже, позивач, звернувшись до відповідача, вчинив залежні від нього дії для реєстрації припинення іпотеки, в той же час, за відсутності відповідної заяви державного виконавця у державного реєстратора відсутні підстави для вчинення відповідних реєстраційних дій з огляду на положення частини дев'ятої статті 16 Закону № 1952-IV.
Відповідач будь-якої відповіді на заяви позивача не надав та дій не вчинив.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що подання заяви про державну реєстрацію припинення іпотеки є правом державного виконавця, оскільки жодна правова норма не передбачає обов'язку державного виконавця звертатись з такою заявою до органу державної реєстрації прав.
Разом з тим, в силу вимог частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідач жодним чином не мотивує власну бездіяльність і про наявність правових підстав неподання відповідної заяви не зазначає, тому такі дії (бездіяльність) не можуть бути визнані правомірними.
Оскільки у зв'язку з цим порушуються права позивача як власника відповідного нерухомого майна, так як він позбавлений можливості розпоряджатися цим майном, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, за участю третіх осіб: Реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області, приватного нотаріуса Яворівського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу державної реєстрації прав заяви про припинення іпотеки нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1 789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а;
Зобов'язати відповідача вчинити дії щодо звернення до органу державної реєстрації прав із заявою про припинення іпотеки, а саме вилучення записів про:
- арешт нерухомого майна, зареєстрованого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу ОСОБА_4 28 вересня 2004 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним №1337448 на підставі договору іпотеки від 06 травня 2004 року;
- заборона на нерухоме майно, зареєстрована приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу ОСОБА_4 25 березня 2005 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним №1805948 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року;
- запис про державну реєстрацію іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу ОСОБА_4 25 березня 2005 року у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №1805350 на підставі договору іпотеки від 19 березня 2005 року, що стосуються нежитлового приміщення буд. 24а, загальною площею 1 789,70 м2, будівлі прохідної "Б-1", загальною площею 3,2 м2, замощення (бетон), загальною площею 15,2 м2, замощення (тротуарною плиткою), загальною площею 509 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Зелена, 24а.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
Суддя О.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлено 3 листопада 2014 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.