Справа: № 826/4880/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
28 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання дії протиправними, зобов'язати вчинити дії, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання дії протиправними, зобов'язати вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.11.2012 року між Міністерством оборони України в особі т.в.о. Начальника Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та солдатом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, згідно якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання, зокрема, проходити військову службу (навчання) у Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу (п.1); керівник вищого навчального закладу зобов'язався забезпечити солдату додержання його особистих прав та свобод та прав членів його сім'ї, необхідні для навчання умови (п. 2).
Чинність контракту припинено 10.07.2013 року у зв'язку з відрахуванням від подальшого навчання через небажання продовжувати навчання.
Згідно наказу №155 від 09.07.2013 року начальника Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба солдата ОСОБА_1 , курсанта 1-го курсу (набору 2012 року) факультету радіотехнічних військ протиповітряної оборони відповідно до п. 3.2 Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 року №490, відраховано від подальшого навчання та відповідно до п. 36 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, припинено чинність дії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України через небажання продовжувати навчання з 10.07.2013 року.
Також, вказаним наказом утримано суму у розмірі 17 964, 24 грн. за період навчання в Університеті згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964.
Позивач вважаючи вказаний наказ незаконним звернувся до суду про його скасування, а також просить поновити його в статусі курсанта з укладенням нового контракту, посилається на те, що під час укладення контракту він був неповнолітньою особою, тому не повністю усвідомлював значення своїх дій при підписанні контракту. Згідно ч.2 ст.32 ЦК України неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Вказана вимога не була дотримана, що є підставою для визнання контракту від 16.11.2012 року. недійсним.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до п. 15 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153, контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (навчання).
Пунктом 13, 20 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153, на військову службу за контрактом приймаються: громадяни відповідно до статей 19 і 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, в тому числі, особи з повною загальною середньою освітою віком від 17 років до 21 року, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, військовослужбовці та військовозобов'язані віком до 23 років, які мають повну загальну середню освіту та не мають військових звань офіцерського складу, у разі зарахування їх на перший та наступні курси навчання, а також особи віком до 25 років, які мають базову вищу освіту, у разі зарахування їх на випускний курс навчання - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, віком до 30 років - на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку осіб на посади сержантського та старшинського складу.
Контракт про навчання укладається з громадянами, які зараховані до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для підготовки до проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу.
З огляду на те, що Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» прямо передбачена можливість укладення контрактів на проходження військової служби з особами, які не тільки досягли 17 років, але яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посиланням позивача на необхідність дотримання вимог ч.2 ст.32 ЦК України та отримання згоди батьків позивача на укладення контракту є необґрунтованим.
В частині позовних вимог про скасування та визнання нечинним наказу №155 від 09.07.2013 року про відрахування ОСОБА_1 з Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, слід зазначити, що у відповідності з п.36, п.37 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України контракт про навчання припиняється (розривається) достроково через недисциплінованість курсанта, невиконання навчального плану, небажання продовжувати навчання, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пункту 227 цього Положення. У разі припинення (розірвання) контракту в примірнику, що зберігається в особовій справі, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення контракту, який завіряється підписом командира (начальника) військової частини та скріплюється відповідною гербовою печаткою.
Згідно п. 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), і за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище.
Судом першої інстанції вірно зауважено, що контракт розірвано (дію контракту припинено) наказом №155 від 09.07.2013 року начальником Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про відрахування ОСОБА_1 з Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба через небажання продовжувати навчання, яке зафіксовано у письмовому рапорті ОСОБА_1 12.06.2013 року.
ОСОБА_1 посилається на написання рапорту під примусом за відсутності волевиявлення, оскільки 05.06.2013 року він був поміщений до психіатричного відділення військово-медичного клінічного центру Північного регіону, де пробув до 02.07.2013 року, однак доказів відповідності цих обставин суду не надав.
У зв'язку з цим, судом першої інстанції вірно зауважено, що у випадку застосування до позивача під час перебування на навчанні, в тому числі, під час поміщення до психіатричного відділення військово-медичного клінічного центру Північного регіону, заходів примусу, що можуть бути кваліфіковані як злочини згідно Кримінального кодексу України, це може бути предметом відповідної перевірки правоохоронних органів за наявності відповідного звернення.
Враховуючи той факт, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу був не факт поміщення позивача до лікувального закладу, а написання ним рапорту про небажання продовжувати службу, що міг бути написаний і поза межами лікувального закладу, а тому відсутні підстави для висновку про те, що рапорт позивача від 12.06.2013 року не міг бути підставою для припинення дії контракту.
Разом з цим, згідно розрахунку №350/176/100/456/601 від 11.07.2013 року коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , фактичні витрати, пов'язані з утриманням, складають 17 964, 24 грн. (по грошовому забезпеченню - 1550, 77 грн., по продовольчому забезпеченню - 6490, 38 грн., по речовому забезпеченню - 1036, 26 грн., по медичному забезпеченню - 6801, 4 грн., по перевезенню до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотньому напрямку - 00 грн., по оплаті послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 2085, 43 грн.)
Згідно розрахунку витрат на обстеження та стаціонарне лікування від 08.07.2013 року №1254 витрати на лікування у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону курсанта ОСОБА_1 з 05.06.2013 року по 02.07.2013 року склали: перебування у відділенні - 5643 грн., харчування - 982,71 грн., спеціальні дослідження - 88,34 грн., лабораторні дослідження - 82,40 грн., усього 6796,45 грн.
Позивач стверджує, що у лікувальному закладі він не отримував лікування, тому вимога у наказі №155 від 09.07.13 р. про відшкодування понесених витрат є незаконною.
Як встановлено, апелянтом не заперечується факт перебування ним у медичному закладі протягом періоду з 05.06.2013 року по 02.07.2013 року. Відповідно, вказане перебування потягло за собою витрати, включені до загального розрахунку №350/176/100/456/601 від 11.07.2013 року коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, згідно Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964. А тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав, вважати, що затверджений оскаржуваним наказом розрахунок не відповідає дійсності - колегія суддів вважає правильним.
В частині позовних вимог про зобов'язання поновити ОСОБА_1 в статусі курсанта Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з укладенням нового контракту, слід зазначити, що п.27 Положення військовослужбовці укладають новий контракт про проходження військової служби в разі: поновлення на військовій службі у зв'язку із незаконним звільненням, якщо строк попереднього контракту про проходження військової служби закінчився.
Враховуючи відсутність підстав для поновлення позивача на військовій службі внаслідок незаконного її припинення, колегія суддів, також, дійшла висновку про відсутність підстав для укладення нового контракту.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 03.11.2014 року.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.