Справа: № 369/3445/14а Головуючий у 1-й інстанції: Пінкевич Н.С. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
23 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами про виділення йому земельної ділянки в межах с. Гатне, Києво-Святошинського району Київської області для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Однак, рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області йому було відмовлено у виділенні земельної ділянки.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови в задоволенні клопотання протиправними, та зобов'язати повторно розглянути питання про виділення їй земельної ділянки для ведення садівництва.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що при зверненні до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, позивачем не було дотримано вимог Земельного кодексу, а саме не було надано графічних матеріалів на яких повинно бути зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, з сукупного аналізу ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно ст. 122 цього кодексу, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, Гатненська сільська рада розглянула на засіданні клопотання позивача щодо безоплатного надання йому земельної ділянки та прийняла рішення щодо відмови в його задоволенні, оскільки позивачем не було дотримано вимог Земельного кодексу, а саме не вказано чітко, де знаходиться ця земельна ділянка, та не подано відповідних документів, визначених ч.6 ст. 118 ЗК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийнято вірне рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем порушено порядок звернення до органів державного самоврядування щодо виділення земельної ділянки, а тому, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування рішення суду.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.