23 жовтня 2014 р. Справа № 154911/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 грудня 2011 року у адміністративній справі №2а/0306/11004/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про скасування рішень комісій по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про скасування рішень комісій по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 грудня 2011 року позов задоволено. Скасовано Рішення комісії при Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ковелі Волинської області по розгляду питань, пов'язаних з призначення (перерахунком) та виплатою пенсій від 20.04.2011 року та Рішення комісії при Головному УПФ України у Волинській області №182/260 від 14.04.2011 року щодо призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років ОСОБА_1. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення про призначення пенсії, тобто з 18.01.2011 року.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачами подані апеляційні скарги, в яких вказують на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин у справі. Просять постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що в позивача є необхідний стаж роботи для призначення йому пенсії на пільгових умовах згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який належним чином підтверджений, тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є неправомірною.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до п «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.01.1991 року 31788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовам праці,- за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад, і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки-після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до Списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну службу пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, посади всіх слюсарів на гарячій дільниці робіт ковальсько-пресового виробництва, віднесені були до Списки №2.
Постановою Кабінету Міністрів СРСРР від 26.01.1991 року №10 затверджена нова редакція Списку №2 і в нього уже було конкретизовано та включено слюсарі-ремонтники, слюсарі-електрики, зайняті на гарячих ділянках робіт ковальсько-пресового виробництва.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні за період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь час період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
З рішення комісії по призначенню (перерахунку) та виплати пенсії при управлінні Пенсійного Фонду України в м. Ковелі від 20.04.2011 року та з Рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області №182/260 від 14.04.2011 року, видно, що ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 02.06.1986 року по 31.03.1989 року слюсарем ремонтником на гарячій дільниці ковальсько-пресового виробництва Ковельського заводу сількогосмашин та з 28.10.1991 року по 11.06.1996 року газоелектрозварювальником на Ковельському заводі продтоварів, у зв'язку з відсутністю уточнювальної довідки та документів, які б уточнювали особистий характер роботи на даному підприємстві, проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом , що підтверджують стаж роботи ,є трудова книжка.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, є трудова книжка.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 з 02.06.1986 року по 31.03.1989 року останній працював слюсарем ремонтником на гарячій дільниці ковальсько-пресового виробництва в цеху №21 Ковельського заводу сільгоспмашин, а з 28.10.1991 року по 11.06.1996 року газоелектрозварювальником на Ковельському заводі продтоварів. Згідно довідки про заробітну плату з 1991 по 1996 рік позивач працював на Ковельському заводі продтоварів утримуючи заробітну плату.
З повідомлення Ковельської міжрайонної прокуратури №42-11 від 04.03.2011 року видно, що документи, які б свідчили про трудову діяльність ОСОБА_1 на Ковельському заводі продтоварів були знищені під час проведення реконструкції приміщення на ВАТ «Ковельський завод продтоварів».
Таким чином, права ОСОБА_1, як особи, яка має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з вини відповідачів були порушені.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційних скаргах доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02 грудня 2011 року у адміністративній справі №2а/0306/11004/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс