Справа: № 810/3313/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
29 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом Корпорації «Укртрансбуд» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
2 червня 2014 року Корпорація Укртрансбуд» (далі Підприємство або позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі ОДПІ або відповідач), у якому просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001182202 від 12.03.2014 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПІ посилається на те, в ході перевірки було виявлено, що позивачем несвоєчасно здійснено оплату зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток Корпорації «Укртрансбуд» за 2012 рік.
За результатами перевірки складено Акт №53/22-00/31071140 від 14.02.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено авансовий внесок з податку на прибуток (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті на загальну суму 42 437 грн.
На підставі Акту перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001182202 від 12.03.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем: авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 63 656 грн., в тому числі 42 437 грн. за основним платежем та 21 219 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не могло бути встановлено заниження авансових внесків, оскільки вони фактично були сплачені у сумі більшій, ніж було визначено у декларації з податку на прибуток за 2012 рік.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 29.1 статті 29 ПК України передбачено, що обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосування відповідних коефіцієнтів.
Відповідно до абзацу 10 пункту 57.1 статті 57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суми інших витрат звітного податкового періоду.
Відповідно до абзацу 4 пункту 57.1 статті 57 платник податку на прибуток щомісяця сплачує авансовий внесок з податку на прибуток у порядку та в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданої позивачем декларації за 2012 рік сума місячного авансового платежу становить: 1/12 * 657638 = 54803 грн.
Згідно платіжних доручень фактична сплата Підприємством авансових внесків з податку на прибуток становить: 30.10.2013 року - 65 412 грн.; 29.11.2013 року - 65 414 грн.; 27.12.2013 року - 65 412 грн.; 29.01.2014 року - 65 412 грн.
Отже, позивачем не могло бути встановлено заниження авансових внесків, оскільки вони фактично були сплачені у сумі більшій, ніж було визначено у декларації з податку на прибуток за 2012 рік, а отже податкове повідомлення-рішення №0001182202 від 12.03.2014 року є неправомірним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.