Справа 754/4929/14
31 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2014 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Відповідач-1, УПСЗН Деснянської РДА), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Відповідач-2) про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок, нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плату відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1996 року по 2013 рік; зобов'язання відповідачів в подальшому нараховувати та виплачувати Позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат у порядку та на умовах, визначених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою суду від 28.03.2014 року позовні вимоги за період з 1996 року по 2012 рік залишені без розгляду.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.04.2014 року позов задоволено частково - визнано неправомірними дій відповідачів по призначенню і виплаті Позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано відповідачів здійснити дії щодо перерахунку та виплати недоплаченої суми ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.
Так, при поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог частин 5, 6 ст. 187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано належним чином оформлений документ про повноваження представника, а також документ про сплату судового збору.
Приписами ч. 5 ст. 187 КАС України визначено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга була підписана заступником начальника УПСЗН Сіренковою Т.
Водночас, до апеляційної скарги не додано належним чином оформленого документу про наявність у Сіренкової Т. повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені Відповідача-1.
Крім того, Апелянтом не було дотримано вимог ч. 6 ст.187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 року № 590-VII, який набрав чинності 23.10.2013 року.
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
З огляду на те, що предметом оскарження у справі є дії та рішення суб'єкта владних повноважень, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру. Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання такого позову до суду становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями частини першої зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2014 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року № 719-VII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Деснянського районного суду м. Києва становить 36,54 грн.
Однак, всупереч вимог Закону України «Про судовий збір», Апелянтом до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору або клопотання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення.
Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи, що Апелянтом не було додано до апеляційної скарги документ про повноваження особи, яка подає апеляційну скаргу, а також документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Апелянту строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст. 211, 212 КАС України.
Суддя А.Г. Степанюк