Справа: № 357/5158/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
23 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними дій і рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.04.2011 року їй була призначена пенсія за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без зарахування до стажу роботи часу догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправним, а тому просить суд зобов'язати відповідача здійснити донарахування і виплату невиплачених грошових коштів у вигляді доплати за понаднормативний трудовий стаж за період пенсійних виплат з 23 квітня 2011 року по 31 січня 2014 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі та в межах чинного законодавства, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 /в редакції, зі змінами від 02.03.2010 року, тобто на момент призначення пенсії/ час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта /у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть/; посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення; заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; документів про те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, і те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква не подавала жодних документів, які б містили відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця / зокрема, довідки з Білоцерківської ОДПІ /. Хоча, про необхідність їх подачі неодноразово повідомлялася і у відповідях на звернення № 9991/Б-01 від 26.06.2013, № 10997/Б-01 від 29.01.2014 року, № 196/Б-01 від 12.03.2014, № 318/Б-01, 336/Б-01 від 25.03.2014 року, № 319/Б-01 від 26.03.2014 року, № 408/Б-01 від 11.04.2014 року.
Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоцільності посилань позивача на трудову книжку як єдиний документ, що може підтвердити час догляду за потерпілою дитиною, оскільки, в трудовій книжці не зазначено всі необхідні дані, а саме: відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки позивачем не доведено стаж роботи по догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.