27.10.2014р. Справа № 907/785/14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот", м. Львів
ДО фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород
ПРО стягнення суми 20394,70грн. заборгованості по оплаті за отриманий товар
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - ОСОБА_1 - підприємець
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фокстрот", м. Львів звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення суми 20394,70грн. заборгованості по оплаті за отриманий товар.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2014р. порушено провадження у справі №907/785/14 та призначено справу до розгляду на 01.09.2014р.
Ухвалою суду від 01.09.2014р. розгляд справи було відкладено на 15.09.2014р.
Ухвалою суду від 15.09.2014р. розгляд справи у зв'язку з неявкою представників сторін та за клопотанням позивача було відкладено на 29.09.2014р.
Ухвалою суду від 29.09.2014р. розгляд справи було відкладено на 16.10.2014р. та в порядку вимог ст. 69 ГПК України за клопотанням позивача судом продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять дків.
В засідання суду 16.10.2014р. судом, за згодою сторін, у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 27.10.2014р. для надання відповідачу можливості добровільного врегулювання спору.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на невиконання відповідачем умов договору в частині проведення повного та своєчасного розрахунку по оплаті за придбану продукцію.
Відповідач у поданому суду письмовому поясненні заявлені позивачем вимоги визнає в повному обсязі та вказує на те, що з січня 2013 року ним не ведеться підприємницька діяльність, у підтвердження чого подав суду копію податкової декларації. Просить суд відстрочити сплату суми боргу до 01.01.2015р. та розстрочити виконання рішення відповідними рівними частинами до 12.06.2015р. згідно поданого суду графіку.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 27.10.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
30 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» (надалі - Позивач) та Фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено договір поставки № 3004-16 (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник (Позивач) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві (Відповідачу) товар (товари), а Покупець (Відповідач) зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 8.1 Договору Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків, станом на 01.04.2011 року, заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 43 250,72 грн.
1. В подальшому, на підставі Договору Відповідачу було відвантажено ще товар, за накладною № 20/05/2011-6385 від 20.05.2011 року та Довіреністю № 004038 від 20 травня 2011 року на суму 2232грн.; за накладною № 08/06/2011-7150 від 08.06.2011 року та Довіреністю № 004040 від 8 червня 2011 року на суму 14040грн.; за накладною № 24/06/2011-6557 від 24.06.2011 року та Довіреністю № 004041 від 24 червня 2011 року на суму 780грн. та за накладною № 12/08/2011-5992 від 12.08.2011 року та Довіреністю № 004042 від 12 серпня 2011 року на суму 4050грн.
Позивач зазначає, що Відповідачем частково була погашена заборгованість, однак, не у повному обсязі, відтак станом на 1 липня 2014 року, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 20394,70грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.07.2014 року та яку просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором здійснив належним чином, поставивши відповідачу товар, що підтверджується відповідними накладними, проте відповідачем оплата поставленого позивачем товару належним чином та у повному обсязі здійснена не була, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 20 394,70 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 20394,70грн. підлягають задоволенню.
Відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочку та розстрочку виконання рішення, відповідно до якої просить відстрочити виконання рішення до 01.01.2015р. та розстрочити його виконання рівними частинами на шість місяців.
Положеннями частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
У пункті 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року N 9 визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Дослідивши викладені відповідачем в клопотанні обставини для відстрочення та розстрочення рішення суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання б/н від 27.10.2014р.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру суми задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85, 121 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот" (79058, м. Львів, пр. В.Чорновола, 45, код ЄДРПОУ 25554745) суму 20394,70грн. боргу, а також суму 1827грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
3. Клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про відстрочку та розстрочку виконання рішення задовольнити.
4. Відстрочити виконання рішення суду у справі №907/785/14 у строк до 01.01.2015 року.
5. Розстрочити виконання рішення у справі №907/785/14 за наступним графіком:
- з 12.01.2015р. суму 2394,70грн. основного боргу та 1827грн. судових витрат;
- з 12.02.2015р. суму 3600грн. боргу;
- з 12.03.2015р. суму 3600грн. боргу;
- з 12.04.2015р. суму 3600грн. боргу;
- з 12.05.2015р. суму 3600грн. боргу;
- з 12.06.2015р. суму 3600грн. боргу;
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2014р.
Суддя О.Ф. Ремецькі