27.10.14 Справа № 904/6220/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД", м. Харків
до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк", м. Дніпропетровськ
про стягнення 145 436, 72 грн.
Головуючий колегії Ярошенко В.І.
Суддя Кармазіна Л.П.
Суддя Назаренко Н.Г.
Представники:
від позивача: Живушко О.С. - представник за дов. № б/н від 01.08.2014
від відповідача: Іващенко В.О. - представник за дов. № 197 від 18.09.14
від третьої особи: Костюков Д.І. - представник за дов. № 09-8841/14 від 03.10.14
вільний слухач: ОСОБА_5
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Актабанк" про стягнення заборгованості у сумі 144 000 грн. пені у розмірі 1282, 19 грн. та трьох відсотків річних у сумі 153, 86 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором інкасації № 06-0045/т та додаткової угоди № 06-0045/Т від 06.02.2013 в частині своєчасного перерахування інкасованих коштів на рахунок позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 08.09.2014.
08.09.2014 відповідач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2014 розгляд справи відкладено на 06.10.2014.
01.10.2014 позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить змінити підстави позову зі стягнення заборгованості на відшкодування збитків та стягнути з відповідача 144 000 грн. збитків, 1282, 19 грн. пені та 153,86 грн. три відсотки річних.
Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Дана заява прийнята судом до розгляду.
06.10.2014 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що в ПАТ "Актабанк" запроваджено тимчасову адміністрацію з 17.09.2014 до 17.12.2014 і відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки, інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів.
В судовому засіданні 06.10.2014, відповідно до положень ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 13.10.2014. Після перерви розгляд справи продовжено.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2014 призначено колегіальний розгляд справи.
Розпорядженням голови суду від 13.10.2014 № 752 колегіальний розгляд справи № 904/6220/14 призначено у складі: головуючий колегії - Ярошенко В.І., суддя Кармазіна Л.П, суддя Назаренко Н.Г.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки, щодо однієї зі сторін у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк".
Ухвалою суду від 13.10.2014справу № 904/6220/14 прийнято до розгляду колегіально у складі трьох суддів: головуючий колегії - Ярошенко В.І., суддя Кармазіна Л.П. та суддя Назаренко Н.Г., залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та розгляд справи призначено на 27.10.2014.
24.10.2014 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій він просить суд змінити позовні вимоги та стягнути з відповідача 144000 грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 982, 36 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до частини 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Також, подана позивачем заява про зміну позовних вимог, розцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та, оскільки, дана заява не порушує чиї-небудь права та інтереси, вона прийнята судом до розгляду.
27.10.2014 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі, в яких зазначено, що на підставі постанови правління Національного Банку України № 576 від 16.09.2014 "Про віднесення ПАТ "АктаБанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 90 від 16.09.2014 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "АктаБанк", згідно з яким строком на три місяці (з 17.09.2014 по 17.12.2014) у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки, інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів.
У судовому засіданні 27.10.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
08.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД" (далі - позивач, замовник) та Публічним акціонерним товариством «Актабанк» (далі - відповідач, банк) було укладено договір про інкасацію коштів № 06-0045/т (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 06.02.2013 до договору, банк власними силами і засобами в погоджені дні та години здійснює інкасацію коштів у замовника. Списки об'єктів замовника, дні та години збирання коштів погоджуються між банком та замовником у додатку №1 (графік заїзду) до цього договору та є невід'ємною частиною договору. Банк здійснює приймання коштів від замовника і своєчасно перераховує їх на рахунок замовника № 26007010664511 відкритий в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 300023, а замовник оплачує послуги з інкасації коштів, надані банком в розмірі та строки, передбачені цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору № 06-0076/т банк зобов'язується здійснювати приймання, перевезення і здавання коштів замовника до каси банку в опломбованих інкасаторських сумках (мішках).
Пунктом 2.2 договору встановлено, що інкасація банком коштів проводиться шляхом приймання сумок з готівкою інкасаторами безпосередньо на об'єктах або через об'єднані каси замовника за затвердженим графіком (додаток № 1 до цього договору). Банк здійснює перерахування отриманих коштів не пізніше 12:00 години наступного робочого дня після дня інкасації на рахунок замовника відповідно до отриманої суми, вказаній у супровідній відомості.
Відповідно до п. 3.2 договору перед вкладенням готівки в національній валюті України в сумку відповідальний працівник замовника заповнює комплект бланків:
1-й примірник - супровідну відомість до сумки з готівкою;
2-й примірник - накладну до сумки з готівкою;
3-й примірник - копію супровідної відомості до сумки з готівкою (додаток № 2 до цього договору), під час формування сумок з валютними цінностями - три примірника супровідного касового ордеру до кожної сумки з валютними цінностями (додаток № 3 до цього договору) і підписує кожний примірник. Потім вкладає в сумку з готівкою перший примірник супровідної відомості до сумки з готівкою або перший примірник супровідного касового ордеру до сумки з валютними цінностями, а сумку опломбовує таким чином, щоб пломба була якомога ближче до замка (кінці шпагату від зав'язаного вузла, що вкладаються в паз пломби, мають бути завдовжки не більше двох сантиметрів), і здає її разом з накладною (другим примірником супровідного касового ордеру) інкасатору банку тільки після перевірки його службового посвідчення з фотокарткою (додаток № 4 до цього договору), пред'явлення доручення на інкасацію коштів (додаток № 5 до цього договору), а також явочної картки (додаток № 6 до цього договору), засвідченої відбитком печатки підрозділу інкасації банку. Після цього відповідальний працівник замовника звіряє підпис інкасатора на копії супровідної відомості із зразком його підпису на службовому посвідченні та дорученні на інкасацію коштів, перевіряє наявність відбитка печатки підрозділу інкасації банку із зазначенням номеру маршруту, та одержує від інкасатора порожню сумку, закріплену за цим замовником.
Позивачем 31.07.2014 здані, а відповідачем були прийняті на інкасацію кошти на загальну суму 144000 грн., що підтверджується копією супровідної відомості до сумки з готівкою (арк. с. 13). Вказані кошти були прийняті банком для перерахування на рахунок замовника № 26007010664511 відкритий в ПАТ "Укрсоцбанк".
В порушення умов договору, відповідачем зазначені грошові кошти були безпідставно залишені у власному користуванні і не повернуті замовнику.
12.08.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 12-08/14-юр щодо перерахування грошових коштів у розмірі 144000 грн. Дану вимогу відповідач отримав 12.08.2014, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ПАТ "АктаБанк" (вх. № 1965) на примірнику вищевказаної вимоги (арк. с. 14).
Відповідач вищезазначену вимогу залишив без відповіді та грошові кошти у розмірі 144000 грн. позивачу не перерахував, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 144000 грн.
За своєю правовою природою та положеннями договір про інкасацію коштів № 06-0045/т є договором про надання послуг.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується на замовлення іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник - оплатити надані послуги, якщо інше не встановлено умовами договору.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.5 розділу І Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах України, затвердженої постановою Правління НБУ № 45 від 14.02.2007 (далі - "Інструкція"), інкасація коштів - це збирання та доставка інкасаторами згідно з укладеними з клієнтами договорами валютних цінностей клієнтів до каси банківської установи та у зворотному напрямку.
Згідно з абз. 2 п. 2 розділу ІІ Інструкції до компетенції банків віднесено визначення порядку перевезення валютних цінностей до власних підрозділів (філій, відділень) та їх вивезення у зворотному напрямку, перевезення валютних цінностей до/від банкоматів, пунктів обміну валют, перевезення валютних цінностей від каси банківської установи до клієнтів банку та між клієнтами банку, проведення інкасації коштів, у тому числі ПТКС, на підставі укладених угод, зберігання та здавання сумок (мішків) з готівкою, що доставлені з маршруту інкасації, виконання інших завдань, передбачених Положенням про підрозділ.
У відповідності до п. 3 глави 1 розділу ІІІ Інструкції перевезення валютних цінностей між банком і його територіально відокремленими підрозділами (філіями, відділеннями) та до пунктів обміну валют, банкоматів і у зворотному напрямку здійснюється з урахуванням вимог додатка 2 до цієї Інструкції власними силами банку або підрозділами інкасації інших банківських установ згідно з вимогами Положення з використанням визначених відповідно до цього порядку окремих документів, серед яких прибутково-видатковий касовий ордер, опис цінностей, доручення на перевезення валютних цінностей, супровідна відомість до сумки з готівкою (додаток 7), супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями (додаток 8). Допускається додаткове використання інших документів, розроблених банком для виконання визначених у Положенні про підрозділ завдань щодо внутрішньобанківських перевезень цінностей.
Згідно з п. 1 главу 5 розділу ІІІ Інструкції інкасація коштів здійснюється підрозділом інкасації банківської установи з дотриманням вимог цієї Інструкції, Положення та на підставі договорів, укладених відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, згідно договору, відповідач зобов'язався надати позивачу послуги щодо інкасування грошових коштів і зарахуванню таких коштів на рахунок позивача, що фактично відповідачем здійснено не було, що є порушенням умов договору та прав і охоронюваних інтересів позивача.
Виходячи зі змісту договірних відносин як відносин з надання послуг з прийняття коштів замовника та здійснення міжбанківського їх переказу, відповідач вийшов за межі укладених договорів про інкасацію та не набував права на розпорядження грошовими коштами у розмірі 144000 грн.
Тобто, відповідач фактично безпідставно утримує кошти позивача у себе та не повернув їх останньому шляхом перерахування на відповідний розрахунковий рахунок.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 144000 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, з нижченаведених підстав.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову оскільки, постановою Правління Національного банку України від 16.09.2014 № 576 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2014 № 90 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АктаБанк", згідно з яким з 17.09.2014 по 17.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію. Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час дії адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки, інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.09.2014 № 90 на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014 № 576 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" до категорії неплатоспроможних", було призначено в банку тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 17.09.2014 до 17.12.2014.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Господарський суд доходить до висновку, що у даному випадку позивача не можна вважати ані вкладником банку, ані його кредитором, оскільки фактично позивач просить суд стягнути з відповідача свої власні кошти, які безпідставно набуті відповідачем та які ніколи правомірно не надходили у його користування. Доказів укладання між сторонами договорів, які б надавали відповідачу право користуватися або розпоряджатися інкасованими у позивача коштами, суду не надано.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних на у сумі 982, 36 грн. на підставі ст. 536 ЦК Українигосподарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до пп. 6.1-6.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України).
Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.
Якщо договором або чинним законодавством не передбачено розміру процентів за користування чужими коштами, то припис частини другої статті 625 ЦК України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.
Вимоги позивача по стягненню боргу, які заявлені на підставі ст. 1212 ЦК України, не є грошовим зобов'язанням, оскільки за своєю правовою природою безпідставно набуте майно, у т.ч. грошові кошти, не є грошовим зобов'язанням, яке сторона може виконати або допустити неналежне його виконання, оскільки у відповідача при отриманні цих коштів від позивача, не виникли права та обов'язки, пов'язані з виконанням саме грошового зобов'язання.
Стаття 1212 ЦК України, яка не передбачає відповідальності для безпідставного набувача майна у вигляді нарахування штрафних санкцій або інших відсотків за користування цим майном.
За таких обставин, у задоволенні вимог позивача про стягнення трьох відсотків річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 982, 36 грн. слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 2880 грн.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI з грудня 2013 встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 218 грн. Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Отже, відповідно до вказаних вимог, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивач повинен був сплатити суму судового збору у сумі 2899, 65 грн., однак відповідно до платіжного доручення від 14.08.2014 № 570 позивач сплатив суму судового збору у розмірі 2908, 72 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Таким чином, зайво сплачений судовий збір у розмірі 9, 07 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка. 53, ідентифікаційний код 35863708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, ідентифікаційний код 38383623) безпідставно отримані кошти у розмірі 144000 грн. та 2880 грн. витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", видати ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, ідентифікаційний код 38383623) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору у розмірі 9, 07 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 03.11.2014
Головуючий колегії В.І. Ярошенко
Суддя Л.П. Кармазіна
Суддя Н.Г. Назаренко