27.10.2014 року Справа № 904/4625/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Гетьман І.Г., представник, дов. №454 від 28.08.14р.
Сидоренко А.А., представник, дов. № 456 від 28.08.14р.
від відповідача: Мухін В.О., представник, дов. №27 від 14.07.14р.
Житарєв Є.В., представник, дов. № 28 від 14.07.14р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014р. у справі № 904/4625/14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Орджонікідзе, Дніпропетровська область
про стягнення 232 930,79 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014 року (суддя Золотарьова Я.С.) позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" на користь Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" 224 849,27 грн. основного боргу, 661,49 грн. 3% річних, 7 420,03 грн. інфляційних втрат та 4 658,62 грн. судового збору.
Рішення суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 12-п, щодо оплати позивачу вартості поставленої продукції.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014 року та призначити судову експертизу якості поставленого по договору постачання №12-п товар.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що позивач не виконав належним чином свої зобов'язання щодо поставки товару, оскільки поставлена по договору поставки №12-п продукція виявилась бракованою та не придатною до експлуатації.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи наведені в апеляційній скарзі та зазначили, що отримана від позивача продукція була поставлена на підприємство - ТОВ «Ресурс», Російська федерація. Останнім була виявлена не якість продукції, про що було складено акт та повідомлено відповідача. Про те, що поставлена продукція не відповідає якості було повідомлено позивача та телефонограмою було запропоновано направити представника для участі у складанні акту дефекту та акту приймання продукції та рекламації. Однак позивач представника не направив. Просять рішення суду скасувати .
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що товар було прийнято відповідачем відповідно до п.5.2. Договору без зауважень. Акт відповідно до п.16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (Інструкція П-7) не склав. Тому зобов'язаний сплатити вартість продукції у строки обумовлені договором. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Представники позивача в судовому засіданні в доповнення до відзиву вказали, що жодних відносин з ТОВ «Ресурс» не мають, товар поставлявся відповідачу. Представник відповідача при розгляді справи в господарському суді 18.08.2014р. вказував, що поставлений позивачем товар знаходиться в Росії, а тому не міг бути оглянутий відповідачем 06.08.2014р., про що було складено відповідні акти і, відповідно, представник позивача не міг приймати участь у прийманні по якості товару, який відсутній. Просять рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
26.03.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (покупець) укладено договір постачання № 12-п. Згідно п. 1.1 договору постачальник в цілях здійснення господарської діяльності поставляє, а покупець приймає і оплачує продукцію технічного призначення в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Сторонами були підписані додаток № 1 "Специфікація" та додаток № 2 "Специфікація", відповідно до яких поставляється товар - «Конус дроблячий» , креслення 1273.05.00-2сб вартістю 153 467,87 грн. та «Вал конуса КМД-2200 (б/к)» вартістю 71 381,40 грн.
Товар поставляється на умовах EXW, склад Покупця (Інкотермс 2010).
Згідно п. 4.1 оплата за продукцію здійснюється покупцем шляхом прямого платежу на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:
- 50% - передоплата впродовж 5 днів з моменту надання рахунку;
- 50% - впродовж 5 днів після повідомлення про готовність продукції до відвантаження, але у будь-якому випадку до її відвантаження покупцеві.
Договір набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 30.03.14р., а в частині і діє до 31.12.2014року, або до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.10.8 Договору).
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 224 849,27 грн., що підтверджується накладною та актом приймання-передачі № 82 від 18.04.2014 на суму 71 381,40 грн. (а.с.15-16) та накладною та актом приймання-передачі № 115 від 22.05.2014 на суму 153 467,87 грн.
Відповідач за поставлений товар з позивачем не розрахувався, чого не заперечує. Суму заборгованості у розмірі 224 849,27 грн. не сплачена, що і стало причиною виникнення спору.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до пункту 4.1 договору, строк оплати поставленого товару за накладними є таким, що настав за накладною № 82 - 18.04.2014 та за накладною № 115 - 22.05.2014.
Оскільки відповідач, отримавши товар, оплату не здійснив, то господарський суд правильно стягнув суму основного боргу в розмірі 224 849,27 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача суму 3% за період з 19.04.2014 по 16.06.2014 у сумі 661,49 грн. та інфляційні втрати за квітень 2014 у сумі 7 420,03 грн.
Розрахунок позивачем здійснено правильно, вимоги ґрунтуються на законі тому позовні вимоги обґрунтовано задоволені судом.
Заперечення відповідача з посиланням на ч.5 ст.268 ГК України, якою передбачено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми, не приймаються до уваги з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 5.1-5.2 Договору, покупець зобов'язаний брати участь в прийманні продукції по кількості і якості на складі постачальника. Для участі в прийманні представник покупця надає доручення (посвідчення) на право приймання продукції за якістю, що уповноважує його на здійснення вказаних дій. Результати прийому - передачі готової продукції фіксуються в акті, що підписується до моменту відвантаження представниками обох сторін. Покупець уповноважує особу, що отримує продукцію, підписувати акти виконаних робіт або акти прийому-передачі.
Приймання продукції покупцем за якістю і кількістю повинно здійснюватись в порядку, передбаченому цим договором, а моменти ним не врегульовані - Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (інструкція П-6) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (інструкція П-7).
Як вбачається з актів приймання-передачі № 82 від 18.04.2014р. та № 115 від 22.05.2014р., представник покупця Поляков О.С. приймав участь в прийманні продукції по кількості і якості на складі постачальника. В актах, підписаних сторонами зазначено, що робота виконана згідно чертежу, перевірена ВТК заводу та відповідає технічним вимогам.
Таким чином в момент прийняття продукції зауважень щодо якості не було виявлено.
Колегія також звертає увагу, що відповідач з моменту отримання товару і до подачі позову не заявляв претензій щодо якості товару.
Як на доказ неналежної якості відповідач посилається на дефектну відомість № 175 від 25.06.2014р. та Акт огляду конусу дробильного, складених ТОВ «Ресурс», Російська Федерація (а.с.54, 55), Акт № 1про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 06.08.2014р. та Акт № 1 про скриті дефекти від 06.08.2014р., складених комісією у складі представників відповідача.
Колегією суддів не можуть бути прийняті дані докази з наступних підстав.
Відповідачем не надано доказів того, що предметом огляду, зазначеним в Актах, була саме продукція виготовлена позивачем, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, на самому виробі відсутнє будь яке маркування, яке б давало змогу ідентифікувати виробника і відповідачем не надано доказів того, що такий виріб випускається лише позивачем.
Крім того, як вже зазначалося вище сторони обумовили, що приймання продукції по якості здійснюватись в порядку, передбаченому цим договором, а моменти ним не врегульовані - Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (Інструкція П-7).
Згідно п.14 Інструкції, приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється у точній відповідності з стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що підтверджують якість і комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація та інш). Відсутність зазначених супровідних документів або де яких з них не зупиняють приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті зазначається які документи відсутні.
Відповідно до пункту 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (Інструкція П-7), при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркіровки продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркіровці і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.
Одержувач також зобов'язаний визвати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах чи договорі.
При одногородньому постачанні виклик представника виготовлювача (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції та складання акту є обов'язковими.
Згідно п.20 Інструкції, при неявці представника виготовлювача (відправника) на виклик одержувача (покупця) у встановлений строк … перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.
За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленню його по виклику одержувача (покупця) перевірка здійснюється:
а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або
б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених вирішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або
в) однобічно підприємством-одержувачем, якщо виготівник (відправник) дав згоду на однобічне приймання продукції.
Пунктом 33 Інструкції встановлено, що Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому даною Інструкцією, якщо інше не передбачене Основними і Особливими умовами постачання іншими обов'язковими правилами і договором.
Колегія суддів звертає увагу, що приймання відповідачем продукції по якості, наслідком чого є акт № 1 про фактичну якість і комплектність отриманої продукції від 06.08.2014р., а також Акт № 1 про приховані недоліки від 06.08.2014р., здійснено відповідачем без дотримання вимог Інструкції та однобічно без згоди позивача, що є порушенням умов договору.
Також слід зазначити, що ч.3 п.30 Інструкції передбачено, що якщо між виготовлювачем (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції за якістю або іншої компетентної організації.
Відповідачем вимоги даного пункту Інструкції також не виконані.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами поставки позивачем неякісної продукції.
Що стосується клопотання відповідача про призначення експертизи поставленого товару, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.41 ГПК України, судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Оскільки в даному випадку вирішується спір не щодо якості поставленої продукції, а щодо стягнення коштів за поставлену продукцію, відповідачем не надані належні та достатні докази того, що предметом огляду, зазначеним в актах є саме продукція виготовлена позивачем, в самих актах не зазначено норми Державних стандартів, правил тощо, яким не відповідає продукція, складені акти не відповідають інструкції, відповідачем не доведено поставки неякісної продукції, то суд не вбачає підстав для призначення експертизи.
У зв'язку з вищенаведеним апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014р. у справі № 904/4625/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 31.10.2014р.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ Л.О.Чимбар
__________________ Л.В.Чоха