Справа № 500/5009/14-ц
Провадження № 2/500/2382/14
09 жовтня 2014 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
при секретарі - Сирбу Г.В.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею, як спадкоємицею за законом першої черги, право власності на спадкове майно, яке складається з 1/6 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 3,000 га, яка складається з земельної ділянки НОМЕР_1 площею 1,500 га та земельної ділянки НОМЕР_2 площею 1,500 га, які розташовані на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, мотивуючи тим, що державним нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, у зв'язку із тим, що у правовстановлюючому документі - свідоцтві про право власності № 160, виданому Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області 09.12.2002 року, зареєстрованого Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації 09.12.2002 року, на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 не вказано розмір часток співвласників.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та наполягає на їх задоволенні.
В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, просить розглянути справу у його відсутність.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7. Крім цього, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 3,000 га, яка складається з земельної ділянки НОМЕР_1 площею 1,500 га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки НОМЕР_2 площею 1,500 га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 063437, виданого 21.04.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.05.521.00486.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст. 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.08.2010 року, виданого Суворівською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/6 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 3,000 га, яка складається з земельної ділянки НОМЕР_1 площею 1,500 га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки НОМЕР_2 площею 1,500 га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до заповіту, посвідченого 18.12.2012 року секретарем Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1000, ОСОБА_5 заповів земельну ділянку площею 3,00 га, розташовану на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області належну на підставі Державного акту на право власності на землю серії ОД № 063437, виданого 21.04.2005 року - ОСОБА_4.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини за заповітом.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являються:
- дружина ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4, виданим 02.11.1961 року Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;
- син ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданим 03.06.1963 року Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;
- донька ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6, виданим 28.03.1967 року Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00014189363 від 18.07.2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, згідно якого ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_2», свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7, виданим 17.07.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, згідно якого після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишила прізвище «ОСОБА_2» та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_8, виданим 29.12.2006 року Суворівською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, згідно якого ОСОБА_2 змінила прізвище на «ОСОБА_2».
Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відмовляються від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом було встановлено, що на час відкриття спадщини ОСОБА_3 проживала постійно разом із ОСОБА_5, що підтверджено довідкою № 1572 від 14.07.2014 року, наданою виконавчим комітетом Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.
Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Крижановської С.М. від 27.09.2014 року за № 2171/02-14 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з тим, що у правовстановлюючому документі - свідоцтві про право власності № 160, виданому Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області 09.12.2002 року, зареєстрованого Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації 09.12.2002 року, на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 не вказано розмір часток співвласників.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідачі визнали позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 130,174,213-215, ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на:
- 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;
- земельну ділянку НОМЕР_1 площею 1,500 га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 063437, виданий 21.04.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.05.521.00486, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0907);
- земельну ділянку НОМЕР_2 площею 1,500 га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 063437, виданий 21.04.2005 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.05.521.00486, кадастровий номер земельної ділянки 5122055400:01:003:0908).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Я.Присакар