Справа № 746/448/14
1-КП/746/57/14
31.10.2014 року Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Срібне кримінальне провадження №12014270250000120 від 14.07.2014р. по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Горінчево Хустського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, утриманців не має, проходить військову службу у Збройних силах України з 03.09.2014 року відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607/2014 «Про часткову мобілізацію» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543, раніше судимого 29.07.2014 року Срібнянським районним судом за ст.190 ч.1, ст.190 ч.2, ст.70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1530 гривень,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
В кінці вересня 2013 року в обідній час ОСОБА_4 , діючи повторно, знаходячись в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташованого по АДРЕСА_2 , розуміючи протиправність своїх дій, шляхом обману, ввівши в оману продавця магазину ОСОБА_5 , взяв у борг продукти харчування на загальну суму 650 гривень, при цьому не маючи наміру повертати борг, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальної шкоди.
Допитаний у судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винним себе в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що дійсно він у вересні 2013 року прийшовши до магазину в с.Харитонівка Срібнянського району, скористався довірою продавця ОСОБА_5 , взяв у неї продуктів харчування на загальну суму 650 грн., які пообіцяв в найближчий час віддати, але повертати ці гроші сам не збирався і на сьогодні борг не повернув. В даний час у скоєному він щиро кається.
У зв"язку із визнанням своєї вини обвинуваченим в скоєному злочині, і відсутності заперечень учасників судового провадження, відповідно до ст.349 ч.3 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Своїми умисними діями, вчиненими повторно, які виразилися у заволодінні чужим майном, шляхом обману, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а він законом віднесений до злочину середньої тяжкості. Обвинувачений, як особа, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, проходить військову службу у Збройних силах України з 03.09.2014 року відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607/2014 «Про часткову мобілізацію» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543, має постійне місце проживання.
Матеріали кримінальної справи не містять в собі даних про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності. На обліку у лікаря-нарколога він не перебуває. Раніше судимий, покарання у виді штрафу не відбув. Як пом"якшуючі обставини суд враховує те, що обвинувачений щиросердно розкаявся в скоєному злочині та активно сприяв розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом"якшують та відсутності обставин, які обтяжують покарання, його ставлення до вчиненого ним діяння, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 такий вид покарання як обмеження волі, але з застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання призначеного вироком суду з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 покарання за вироком від 29.07.2014 року Срібнянського районного суду Чернігівської області за ст.190 ч.1, ст.190 ч.2, ст.70 КК України до штрафу в розмірі 1530 гривень не відбув, то суд вважає за необхідне застосувати ст.72 ч.3 КК України і дане покарання виконувати самостійно, оскільки основне покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Судових витрат по справі немає, цивільний позов у справі відсутній.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання у виді обмеження волі, призначеного вироком суду з випробуванням з іспитовим строком в 1 (один) рік.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1530 гривень, призначене ОСОБА_4 вироком Срібнянського районного суду Чернігівської області від 29.07.2014 року, виконувати самостійно.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 - не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішеня судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Учасники судового провадження також мають отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1