Справа №587/136/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Моісеєнко О. М.
Номер провадження 22-ц/788/1859/14 Суддя-доповідач - Білецький О. М.
Категорія - 27
30 жовтня 2014 року м. Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Білецького О. М.,
суддів - Шевченка В. А. , Бойка В. Б. ,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 вересня 2014 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17 січня 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом.
Посилаючись на невиконання позичальником ОСОБА_3 умов укладеного з банком кредитного договору від 20 липня 2006 року №DNH4КР25640271, просив стягнути з даного відповідача 32951 грн. 27 коп. заборгованості станом на 14 січня 2014 року.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 19 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено за пропуском строку позовної давності.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків фактичним обставинам та порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Вважає, що суд безпідставно взяв до уваги Умови надання споживчого кредиту, які помилково додані до заяви про видачу судового наказу, оскільки на час укладення кредитного договору до вказаних Умов вже були внесені зміни і вони містили п.5.5 про встановлення позовної давності тривалістю у 5 років. Вказує, що перебіг 5-річного строку позовної давності спливає 10 серпня 2014 року, тому позов пред'явлено в межах цього строку.
Заслухавши пояснення представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», заперечення відповідача та його представника, дослідивши матеріали даної цивільної справи, цивільної справи наказового провадження та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено місцевим судом та вбачається із Заяви позичальника №DNH4КР25640271 від 20 липня 2006 року (а.с.5), між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (на даний час - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_3 було укладено кредитно-заставний договір, згідно з умовами якого останній отримав 2037 грн. 10 коп. кредиту на строк 18 місяців до 18 січня 2008 року включно на придбання товару (мобільного телефону) зі сплатою за користування кредитом 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості, а також для сплати банку комісійних. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період з 21 по 28 число у сумі 137 грн. 30 коп. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту він сплачує банку 6% на місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Порядок повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди і комісії зазначені у вказаній Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам (далі «Умови») (а.с.29-30), які разом складають кредитно-заставний договір та з якими позичальник ознайомився і погодився, що підтвердив своїм підписом на заяві.
Відповідно до п.3.2.3 даних Умов повну сплату відсотків позичальник зобов'язався здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.
Згідно з п.5.3 Умов при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, він зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Факт придбання відповідачем товару вартістю 1567 грн. за перераховані банком торгівельно-сервісному підприємству кредитні кошти, підтверджується актом прийому передачі товару, видатковою накладною та рахунком-фактурою (а.с.52-54).
Позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за договором.
Так, в рахунок погашення кредиту ним здійснено лише два платежі: 26 жовтня 2007 року - 46 грн. 15 коп.; 10 серпня 2009 року - 495 грн. 77 коп. (а.с.4 звор.), що сторони не оспорюють.
Загальний розмір нарахованої банком заборгованості на 13 січня 2014 року становить 32951 грн. 27 коп. (а.с.4), з них: 2034 грн. 87 коп. - заборгованість за кредитом; 10240 грн. 25 коп. - заборгованість за процентами; 18630 грн. 85 коп. - пеня; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1545 грн. 30 коп. - штраф (процентна складова).
За заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 16 вересня 2009 року Сумський районний суд Сумської області видав судовий наказ від 17 вересня 2009 року про стягнення з ОСОБА_3 7857 грн. 01 коп. заборгованості за кредитним договором (справа №2-н-79/09).
Однак за заявою боржника даний наказ ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 05 жовтня 2009 року скасовано (справа №2-с-7/2009) і роз'яснено банку право вирішити вимоги у позовному провадженні (а.с.26-28).
Правильно і з достатньою повнотою встановивши такі факти, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що в порушення умов кредитного договору та вимог ст.ст.526, 530, 536, 549-551, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України ОСОБА_3 допустив прострочену заборгованість по сплаті кредиту та відсотків, а також нарахованої неустойки. Виплати сторонами визначено періодичними щомісячними платежами, отже позовна давність за вимогами про повернення коштів по даному кредиту повинна в силу ст.ст.253, 261 та ч.1, 4 ст.631 ЦК України обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Останній платіж на часткове погашення боргу ОСОБА_3 вчинив 10 серпня 2009 року, а після цього банк звертався до місцевого суду із заявою про видачу судового наказу, який скасовано ухвалою цього ж суду від 05 жовтня 2009 року, що згідно зі ст.264 ЦКС України свідчить про переривання перебігу позовної давності, проте позовну заяву банком подано лише 17 січня 2014 року, тобто з пропуском визначеного ст.257 ЦК України трирічного строку позовної давності про застосування якого представником відповідача відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України була подана заява місцевому суду.
До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) взагалі застосовуються скорочений річний строк позовної давності. Крім того, в силу ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги, вважається, що позовна давність сплила і до додаткових вимог.
Усупереч ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України та ч.1 ст.259 ЦК України позивач не довів, що при укладенні кредитного договору позичальника було ознайомлено саме з доданими до позовної заяви Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), в редакції наказу від 04 серпня 2005 року №1417, у пункті 5.5 яких визначено, що строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, пені, штрафів за даним договором встановлені сторонами тривалістю 5 років (а.с.9).
На користь такого висновку суду свідчить і те що до заяви банку про видачу судового наказу долучено Умови саме в тій редакції, яку застосував місцевий суд, а також той факт, що названу заяву банку про видачу судового наказу датовано в останні дні трирічного строку позовної давності щодо перших місячних платежів.
За таких обставин місцевий суд на законних визначених ч.4 ст.267 ЦК України підставах відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за спливом позовної давності.
Такі висновки суду узгоджуються з положеннями п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Відповідно до ст.ст.84, 88 ЦПК України і ст.1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», та ураховуючи ступінь складності справи, наданий фахівцем обсяг правової допомоги і необхідний та достатній для цього час, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, з банку слід частково у розмірі 600 грн. відшкодувати відповідачу понесені витрати (1200 грн.) на правову допомогу адвоката ОСОБА_4, який за договором від 21 жовтня 2014 року підготував письмове заперечення на апеляційну скаргу, прослуховував аудіозапис судового засідання та брав безпосередню участь у засіданні протягом 17 хвилин.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307. ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відхилити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 19 вересня 2014 року в даній справі залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_3 600 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -