328/2203/14-ц
28.10.2014
Провадження № 2/328/510/14
Іменем України
28 жовтня 2014 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Погрібної О.М.,
за участю секретаря: Мацинської О.Є.,
представника позивача Букач Я.В.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
ПАТ КБ Приватбанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року на загальну суму 36898 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень) 12 коп. та судовий збір у розмірі 368,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.08.2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» видав ОСОБА_3 кредит відповідно до укладеного договору № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року у розмірі 4920 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Однак, відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Станом на 30.04.2013 року відповідачка має заборгованість 36898,12 грн., з якої: 2676,21 грн. - заборгованість за кредитом; 12865,28 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 2833,92 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 16289,47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500.00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1733,24 грн. - штраф (процентна складова).
Представник позивача Букач Я.В. в судове засідання з'явилась, надала суду заяву з клопотанням розглянути справу за її відсутності. В судовому засіданні, яке відбулось 17 жовтня 2014 року позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3, яка належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягала на застосуванні позовної давності та просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що відповідачка з Умовами надання кредиту не була ознайомлена, оскільки їх не підписувала. Також представник відповідача в судовому засіданні просила застосувати до вимог позивача позовну давність, посилаючись на зміст ст.ст. 256-258 ЦПК України, оскільки заява позичальника була підписана відповідачем 09 серпня 2007 року, строк дії договору закінчився 07 серпня 2009 року, а згідно чинного законодавства загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки - у один рік. Домовленість між сторонами щодо зміни позовної давності у письмовому вигляді не укладалася. Позивач без згоди відповідачки здійснював списання коштів з розрахункового рахунку. Крім того, просила взяти до уваги, що банк з метою накопичення більших відсотків, пені та штрафів, протягом тривалого часу не розривав договір, не звернувся до суду із відповідним позовом відразу, коли став явним факт несплати відповідачем коштів. З урахуванням викладених обставин представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в зв'язку з пропуском позивачем трирічного строку позовної давності.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».
Відповідно до укладеного договору № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 4920,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (12 % річних), щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 118,08 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 820,00 грн. Зі своєї сторони ОСОБА_3 зобов'язалась повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, комісію в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) строки.
Згідно умов укладеного договору договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам(«Розстрочка») (Стандарт).
Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 9 по 14 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 350,06 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умови та правила надання банківських послуг, додані до позовної заяви, суд не бере до уваги, оскільки вони не є складовою кредитного договору, так як прийняті в 2009 році ПАТ КБ «Приватбанк», діючим на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.97.2009 року, тобто після укладення кредитного договору. Згідно пояснень представника позивача вони подані помилково.
Згідно з умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
Судом встановлено, що станом на 30.04.2013 року, згідно наданого розрахунку заборгованості за договором, відповідач має заборгованість 36898,12 грн., яка складається з наступного: 2676,21 грн. - заборгованість за кредитом; 12865,28 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 2833,92 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 16289,47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500.00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1733,24 грн. - штраф (процентна складова).
Оцінивши зібрані та перевірені в судовому засідання докази в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволення, виходячи з наступного:
Так, судом встановлено, що Заява позичальника та Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) є кредитним договором, що відповідає нормам чинного законодавства.
ОСОБА_3 підписала Заяву позичальника № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року на надання споживчого кредиту, в якій наявна вказівка на основні умови надання кредиту. У Заяві зазначена сума кредиту, строк погашення кредиту, відсоток за користування кредитом, сума щомісячної та одноразової винагороди (комісії), сума щомісячного обов'язкового платежу та інші умови.
Крім того, у Заяві зазначено, що позичальник зобов'язується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до Заяви та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). Також наявна вказівка на те, що позичальник ознайомився і згоден з умовами кредитування, які були надані йому в письмовій формі, та згоден, що ця заява разом із запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), тарифами складає між позичальником та Банком кредитно-заставний договір.
В матеріалах справи міститься довідка про стандартні умови кредитування ПАТ КБ «Приватбанку» та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 09 серпня 2007 року, підписана відповідачкою, яка ознайомлена з умовами кредитування. А також згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «товари в розстрочку» від 09.08.2007 року ОСОБА_3 ознайомлена з фінансовими умовами надання кредитки «товари в розстрочку» та прикладом розрахунку суми плати за використання кредитних коштів, оскільки зазначена довідка підписана та датована ОСОБА_3
Доводи представника відповідача про те, що відповідачка не ознайомлена з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі - Умови) оскільки на Умовах відсутній підпис ОСОБА_3 спростовуються матеріалами справи.
Крім того, відповідно до наказу «Про актуалізацію договірної бази за направленням «Розстрочка» № 391 від 21 березня 2006 року, затверджена в новій редакції договірна база для технологій: «Розстрочка», «Експрес-розстрочка» за договорами на суму не більше 10000 грн., а саме відповідно до п.1.3 зазначеного Наказу затверджені Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), додаток №5. Таким чином, встановлено, що на час укладення кредитного договору з ОСОБА_3 діяли саме Умови надання кредиту фізичним особам (Розстрочка») (Стандарт), які є додатком № 5 до наказу від 21 березня 2006 року № 391.
Аналізуючи ці обставини, суд приходить до висновку, що відповідачка по справі належним чином була ознайомлена як із заявою позичальника, так і Умовами надання споживчого кредиту («Розстрочка») (Стандарт), що підтверджується особистим підписом відповідачки у вказаній вище заяві позичальника та довідках.
Згідно п. 1.5 Умов Заява Позичальника - це документ, який підписується позичальником та передається ним в Банк для укладення кредитно-заставного договору.
Пунктом 4.2. Умов передбачено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від розміру, зазначеному в Заяві позичальника, які сплачуються позичальником окремо понад зазначену в Заяві суми щомісячного платежу по кредиту, разом з несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як свідчить ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Отже, укладений сторонами кредитний договір на підставі заяви позичальника № ZPXRRX03270500 від 09.08.2007 року невід'ємною частиною якого є Умови надання споживчого кредиту («Розстрочка») (Стандарт) відповідає загальним вимогам чинності правочину. Крім того, Умови не порушують майнові інтереси та права сторін та не позбавляють заінтересовану особу того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки укладаючи кредитний договір, відповідач зобов'язувався повернути позивачу кредит, сплатити відсотки, комісію (одноразову та щомісячну) за користування кредитом.
З умовами кредитного договору та настанням відповідальності у разі порушення умов повернення кредиту відповідачка була ознайомлена та згодна з ними, підписавши особисто заяву позичальника на укладення кредитного договору. Проте, належним чином не виконувала умови договору, що призвело до заборгованості відповідачки по сплаті кредиту.
Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги представника відповідача стосовно застосування до позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» позовної давності з наступних підстав.
Так, згідно п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років, що відповідає положенням ст. 259 ЦК України, якою передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін з фіксуванням цієї домовленості у письмовій формі.
Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Таким чином, відповідачка, підписавши заяву позичальника на одержання споживчого кредиту, погодилася із Умовами надання кредиту, в тому числі, з пунктом щодо збільшення позовної давності з вимог про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки до п'яти років.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачкою була укладена письмова домовленість про збільшення позовної давності з дотриманням вимог чинного законодавства, і тому не вбачає підстав для відмови позивачу в задоволенні вимог про стягнення заборгованості у зв'язку із закінченням строків позовної давності, так як позивач подав позов до суду до закінчення п'ятирічного строку з часу, коли термін дії кредитного договору був припинений.
Доводи представника відповідача про незаконне списання з рахунку відповідачки грошових коштів в погашення заборгованості за кредитним договором суд не бере до уваги, оскільки, відповідно до ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Відповідно до п.2.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка») (Стандарт) позичальник доручає банку без додаткового узгодження здійснювати списання та перерахування кредитних коштів з кредитного рахунку на користь банку на рахунки зазначені в Заяві. Позичальник доручає банку здійснювати погашення заборгованості за кредитом в строки за рахунок коштів, розміщених на рахунку позичальника, що відповідає платіжній картці емітованої ПриватБанком. Номер рахунку зазначений в Заяві. Зазначене доручення позичальника не підлягає виконанню банком у випадку пред'явлення позичальником банку документа, що підтверджує сплату заборгованості за кредитом іншим способом.
Щодо визначення розміру завданих позивачу діями відповідача по неповерненню кредитних коштів збитків, суд виходить із наступного.
Так, із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого банком нараховувалися прострочені суми.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодесу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Нормами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг, а також відсотки.
Судом встановлено, що відповідачка не виконала умови договору, а тому позивач вправі вимагати від боржника погашення боргу, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.
Відповідно до ст. 5.3 Умов надання споживчого кредиту при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Відповідачка, уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушила свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.
Щодо доводів представника відповідача про необхідність позивачу в першу чергу звернути стягнення на предмет застави, а не звертатися з позовом про стягнення заборгованості, суд не приймає їх до уваги, оскільки право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, розірвання кредитного договору тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Станом на 30.04.2013 року, згідно наданого розрахунку заборгованості за договором, відповідачка має заборгованість 36898,12 грн., яка складається з: 2676,21 грн. - заборгованість за кредитом; 12865,28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2833,92 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 16289,47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500.00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1733,24 грн. - штраф (процентна складова).
Водночас, суд вважає не співмірно великими штрафні санкції за порушення відповідачкою умов договору. Зокрема, сума заборгованого тіла кредиту складає 2676 грн. 21 коп., в той час, як пеня за порушення умов договору нарахована в розмірі 16289 грн. 47 коп., що більше ніж в шість разів перевищує заборгованість зі сплати тіла кредиту.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує суму збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів щодо настання для банку збитків, у зв'язку з порушенням відповідачкою умов кредитного договору, в розмірі який був би співмірний з сумою пені - 16289 грн. 47 коп., а також те, що відповідачка погасила майже половину розміру основного боргу, ніде не працює, є одинокою матір'ю, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та задовольнити стягнення пені в розмірі - 1315 грн. 48 коп., що складає суму, яка нарахована позивачем з 28.05.2012 року по 27.05.2013 року, тобто, протягом року по день звернення позивача до суду.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі, що відповідає частині задоволених вимог в розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 202, 509, 525, 526, 612, 625, 629, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ід.н. НОМЕР_1), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 21924 грн. 13 коп., яка складається: 2676,21 грн. - заборгованість за кредитом; 12865,28 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2833,92 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 1315,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500.00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1733,24 грн. - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ід.н. НОМЕР_1), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: