Справа № 356/1117/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/1051/14 Доповідач у 2 інстанції Костенко
Категорія 19 30.10.2014
Іменем України
30 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судових засідань ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
провівши у відкритому судовому засіданні в місті Києві з застосуванням відеоконференції з Березанської ВК №95 апеляційний розгляд за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 серпня 2014 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, -
За вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2013 року ОСОБА_7 був засуджений за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, де в силу ст. 70 КК України, визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири) роки. У відповідності до ст. 71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2012 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири) роки 6 (шість) місяців, вираховуючи строк відбування покарання з 08 квітня 2013 року, тобто з часу обрання йому міри запобіжного заходу.
06.08.2014 року до Березанського міського суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування до нього положення Закону України «Про амністію у 2014 році», в повному обсязі або частково.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28 серпня 2014 року в задоволенні даного клопотання було відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, ОСОБА_7 вчинив новий тяжкий умисний злочин до закінчення визначеного судом іспитового строку, а тому згідно ст. 8 п. В Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія до нього застосована бути не може.
Не погоджуючись з судовим рішенням, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та звільнити його від подальшого відбування основного та додаткового покарання на підставі п. «г» ст. 1, та на підставі п. «г» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Свої вимоги ОСОБА_7 обґрунтовує тим, судом при прийнятті рішення не було прийнято до уваги, що попередні судимості були погашеними, тому на даний момент він є вперше засудженим за тяжкий злочин, а тому відповідно до ст.4 п. «в» ЗУ « Про амністію у 2014 році» підпадає під дії даного закону.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги те ,що в нього є захворювання які перешкоджають подальшому відбуванню покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечив проти поданої апеляційної скарги так як вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, пояснення засудженого ОСОБА_7 який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно статті 86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 8 квітня 2014 року, відповідно до якого ст.1 даного закону передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2013 року ОСОБА_7 був засуджений за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 71, ст. 70 КК України до чотирьох років 6 місяців позбавлення волі.
А тому відповідно до ст.8 п. «в» ЗУ «Про амністію у 2014 році» до осіб які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, не може бути застосована амністія.
Також апелянтом не було надано жодного документу, який би свідчив про наявність у нього захворювань, що встановлюються відповідною лікарською комісією, а тому відповідні доводи є безпідставними.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про правильність висновків суду першої інстанції про неможливість застосування до ОСОБА_7 положень Закону України «Про амністію у 2014 році» .
За цих умов колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 серпня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 28 серпня 2014 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 без задоволення.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4