Справа № 2-а-4267/11/2414
Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Г.М.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
23 жовтня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Чернівці ради на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Чернівці ради про перерахунок пенсії ,
У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій відповідача протиправними; зобов'язання відповідача виплачувати позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.10.2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці , як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийнявши нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до положень статей 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про нарахування та виплату 30% підвищення до пенсії як дитині війни.
Відповідач відмовив ОСОБА_2 в здійсненні вказаного перерахунку пенсії.
Як встановлено з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідачем не здійснено. Всупереч положенням вищенаведеної норми щомісячне підвищення до пенсії позивачу виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
В свою чергу, з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, що дає підстави зробити висновок про неправомірність виплати відповідачем щомісячного підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 10-рп-/2008 від 22.05.2008 р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Чернівці ради залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В.
Сторчак В. Ю.