Справа № 824/1928/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
22 жовтня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.
при секретарі: Мартинюк В.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2
представників відповідача: Загарії О.Д., Смеречанської Т.Я.
третьої особи: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення ,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження №39-ос від 09.04.2014 року, прийняте відповідачем про звільнення його з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіцманської районної державної адміністрації; зобов'язати Кіцманську районну державну адміністрацію Чернівецької області поновити його на роботі; зобов'язати Кіцманську районну державну адміністрацію Чернівецької області виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.04.2014 року по дату поновлення на роботі.
Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано розпорядження Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області №39-ос від 09.04.2014 р. про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіцманської районної державної адміністрації; поновлено позивача на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіцманської районної державної адміністрації з 10.04.2014 року; стянуто з Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.04.2014 р. по 21.07.2014 р. включно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції - без змін.
Третя особа в судовому засіданні поклався на розсуд суду.
Представники відповідача в судовому засідання підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1, з 01.08.2003 року позивач працював державним службовцем в Кіцманській районній державній адміністрації, а з 10.04.2012 року по 09.04.2014 року - на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіцманської райдержадміністрації.
24.02.2014 року позивач, на вимогу невідомих осіб, в приміщенні Кіцманської РДА написав заяву про звільнення його від виконання обов'язків покладених на відділ містобудування, архітектури та ЖКГ за згодою сторін: за власним бажанням.
В період з 02.03.2014 року по 11.03.2014 року включно та з 20.03.2014 року по 27.03.2014 року включно голова Кіцманської РДА ОСОБА_6 перебував на лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності та корегованим табелем обліку використання робочого часу за березень 2014 року.
27.03.2014 року позивач звернувся із заявою на ім'я голови Кіцманської РДА ОСОБА_6 про надання йому відпустки тривалістю 47 днів з 31.03.2014 року, попередньо погодженою першим заступником голови РДА Рухтурак В.І.
Вказану заяву зареєстровано в Кіцманській РДА 28.03.2014 року за вх. № 10/425 на якій головою Кіцманської РДА ОСОБА_6 поставлено резолюцію "Заперечую. Не відповідає графіку відпусток".
Також судом встановлено, що заява про звільнення позивача датована 24.02.2014 року надійшла на адресу відповідача тільки 28.03.2014 року.
28.03.2014 року голова Кіцманської РДА звернувся з поданням до директора департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства про погодження звільнення позивача з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
В той же день, 28.03.2014 року заступником директора департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства погоджено звільнення позивача з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
Разом з тим, в період з 28.03.2014 року по 08.04.2014 року включно позивач перебував на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності та корегованим табелем обліку використання робочого часу за квітень 2014 року.
09.04.2014 року розпорядженням № 39-ос Кіцманської райдержадміністрації, звільнено позивача з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
З вказаним розпорядженням позивач ознайомився 09.04.2014 року о 17 год. 30 хв., що підтверджується його підписом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача, з наступних підстав.
Діючи в межах наданих повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не повинні порушувати Конституцію та закони України, права та законні інтереси фізичних чи юридичних осіб.
Так, п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є угода сторін або розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
В свою чергу, з заяви про звільнення встановлено, що вона написана та підписана власноручно позивачем 24.02.2014 року на ім'я голови Кіцманської РДА ОСОБА_6 Зі змісту вказаної заяви вбачається, що вона містить дві підстави для звільнення: перша - за згодою сторін та друга - за власним бажанням. На вказаній заяві резолюцію "До розпорядження" проставлено ОСОБА_6 тільки 28.03.2014 року. При цьому, в заяві про звільнення відсутня дата з якої позивач за угодою сторін, підлягав би звільненню з займаної посади.
Слід зауважити, що основними умовами угоди про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення угоди сторін, та строк, з якого договір припиняється.
Як свідчить заява позивача про звільнення від 24.02.2014 року за угодою сторін (за власним бажанням) в ній не міститься волевиявлення (пропозиції) позивача на визначення строку (дати), з якого трудовий договір пропонується розірвати. Резолюція відповідача, що знаходиться на вказаній заяві, також не містить ні пропозиції, ні погодження строку, з якого трудовий договір може бути розірвано.
Оскільки, визначення дати звільнення за згодою сторін є обов'язковою умовою такого звільнення, а вказаний строк не був обумовлений сторонами, то відповідач незаконно звільнив позивача із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Крім того, сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП України).
Отже, звільнення позивача із займаної посади з його ініціативи також не можна розглядати, оскільки оскаржене розпорядження прийняте 09.04.2014 рокупісля спливу 40 днів з дня написання заяви про звільнення його від виконання обов'язків покладених на відділ містобудування, архітектури та ЖКГ за згодою сторін: за власним бажанням.
Водночас, після написання 24.02.2014 року зазначеної заяви, роботу позивач не залишив, продовжував виконувати покладені на нього обов'язки і не наполягав на звільненні.
Що стосується посилань позивача на відсутність погодження на його звільнення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
На виконання вимог ст. 6 та 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпорядженням Кіцманської РДА від 16.05.2012 року № 223 затверджено Положення про відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації та його сектору.
Згідно з п. 3.1 Положення відділ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади головою районної держадміністрації за погодженням з заступником голови та начальниками управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури; управління житлово-комунального господарства обласної держадміністрації.
Разом з тим, 27.05.2013 року розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації № 304-р затверджено Положення про Департамент інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації.
Відповідно до п. 6 та п. 8 зазначеного Положення Департамент очолює директор, який погоджує призначення на посаду й звільнення з посади начальників профільних управлінь (відділів) райдержадміністрацій.
Як свідчать матеріали справи, звільнення позивача погоджено 28.03.2014 року заступником директора Департаменту - начальником управління інфраструктури Павлюком А.В., який виконував обов'язки директора Департаменту на підставі розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації від 28.03.2014 року № 68-В.
Таким чином, звільнення позивача погоджено у встановленому порядку з Департаментом інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Чернівецької обласної державної адміністрації.
Однак, звільнення позивача проведено без погодження із заступником голови Кіцманської РДА.
У відповідності до функціональних повноважень керівництва Кіцманської районної державної адміністрації, затвердженої розпорядженням голови Кіцманської районної державної адміністрації від 15.02.2013 року № 39, перший заступник голови, заступники голови та керівник апарату райдержадміністрації вносять голові райдержадміністрації пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних підрозділів райдержадміністрації та їх заступників, а також пропозиції щодо заохочення або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності згідно розподілом обов'язків.
У розрізі наведених норм права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивача звільнено незаконно, а оскаржене розпорядження винесено протиправно, без врахування всіх обставин по справі, з порушенням вимог чинного законодавства.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача поновити його на роботі, а також виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.04.2014 року, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Враховуючи протиправність розпорядження Кіцманської РДА Чернівецької області №39-00 від 09.04.2014 року про звільнення позивача, та беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 235 КЗпП України, позивача необхідно поновити на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіцманської РДА.
Відтак, період часу з 10.04.2014 року по 21.07.2014 року включно є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного трудового законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції не бере до уваги твердження позивача про відсутність у голови Кіцманської РДА повноважень підписувати оскаржене розпорядження, у зв'язку із звільненням його із займаної посади, з огляду на таке.
Так, Порядком розгляду питань, пов'язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 298 встановлена процедура призначення на посаду та звільнення з посади голів місцевих держадміністрацій.
Як досліджено з матеріалів справи, 09.04.2014 року розпорядженням Президента України № 566/2014-рп звільнено ОСОБА_6 з посади голови Кіцманської РДА Чернівецької області.
В силу пункту 15 зазначеного Порядку, на підставі акта Президента України або Кабінету Міністрів України щодо призначення на посаду чи звільнення з посади особи в установленому порядку відповідним органом або підприємством у триденний строк видається наказ (розпорядження) за місцем її роботи, в якому зазначається дата початку роботи на відповідній посаді або припинення роботи. Копія зазначеного наказу (розпорядження) надсилається у триденний строк після його видання до Адміністрації Президента України та Секретаріату Кабінету Міністрів України.
В даному випадку, на підставі розпорядження Президента України № 566/2014-рп "Про звільнення ОСОБА_6 з посади голови Кіцманської РДАЧернівецької області", 11.04.2014 року відповідачем видано розпорядження № 43-ос, яким припинено повноваження голови Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_6
Як встановлено з матеріалів справи, оскаржене розпорядження про звільнення позивача із займаної посади, голова Кіцманської РДА Чернівецької області ОСОБА_6 підписав 09.04.2014 року.
Тобто, станом на 09.04.2014 року голова Кіцманської РДАЧернівецької області ОСОБА_6 був наділений повноваженнями щодо звільнення позивача із займаної посади.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 24 жовтня 2014 року .
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г.
Смілянець Е. С.