номер провадження справи 22/9/14
28.10.2014 Справа № 908/3488/14
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.
За участю представників: від позивача - Міхова Ю.О., довіреність № 14/10-14 від 14.10.2014 р.; від відповідача - Яма Д.М., довіреність від 16.10.2014 р.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/3488/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» (юридична адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Акад. Весніна, буд. 17-а, офіс 11; поштова адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, буд. 1, офіс 6; скорочено ТОВ «ТД «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ»)
до відповідача Приватного підприємства «Термінал» (юридична адреса: 69015, м. Запоріжжя, вул. Анри Барбюса, буд. 3, кв. 1; поштова адреса: 69041, м. Запоріжжя, бул. Бельфорський, буд. 3, кв. 8; скорочено ПП «Термінал»)
про стягнення 400000,00 грн.
ТОВ «ТД «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» заявлено позовні вимоги до ПП «Термінал» про стягнення з останнього грошових коштів в розмірі 400000 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.09.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3488/14, якій присвоєно номер провадження 22/9/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 16.10.2014 р.
В судовому засіданні 16.10.2014 р. оголошено перерву до 28.10.2014 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди АЗС. Оскільки майно було передано орендарю в непридатному для використання стані, позивач здійснив поліпшення орендованого майна, які є відокремленими. Враховуючи те, що відповідачем чиняться перешкоди у спробах позивача вилучити зроблені ним поліпшення, останній просить відшкодувати їх вартість. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ТД «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» посилається на ст. ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 206, 390, 525, 526, 530, 623, 629, 778 Цивільного кодексу України, ст. ст. 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України.
ПП «Термінал», відповідач у справі, в запереченні від 16.10.2014 р. на позовну заяву зазначає, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що в акті приймання-передачі зазначено про придатність АЗС для використання за призначенням, орендодавець не надавав своєї згоди на будь-яке переобладнання АЗС.
28.10.2014 р. від позивача надійшло клопотання № 28/10/2014р. від 28.10.2014 р. про залучення до участі в справі третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фасад-Груп» для підтвердження позовних вимог.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 28.10.2014 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити, підтримав заявлене клопотання № 28/10/2014р. від 28.10.2014 р. про залучення до участі в справі третьої особи.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.10.2014 р. проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в позові відмовити. Проти задоволення клопотання позивача № 28/10/2014р. від 28.10.2014 р. про залучення до участі в справі третьої особи заперечив, вважає його безпідставним.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 28.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
13.07.2012 р. між ТОВ «ТД «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» (Орендар, позивач у справі) та ПП «Термінал» (Орендодавець, відповідач у справі) укладено договір оренди № ТДАСТ-1307 (далі - Договір оренди), згідно пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування АЗС, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Братська, 49 а, далі за текстом - «Об'єкт оренди».
Відповідно до п. 1.2 Договору оренди, Об'єкт оренди надається Орендарю для здійснення ним підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією нафтопродуктів з АЗС і не може використовуватись ним у інших цілях.
Балансова вартість Об'єкту оренди складає 146841,04 грн. (п. 1.3 Договору оренди).
Згідно із п. 2.1 Договору оренди, Об'єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем і прийнятий Орендарем зі складанням акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною даного договору.
Орендна плата нараховується з моменту фактичного передання Об'єкту оренди Орендарю, яка визначається датою підписання сторонами акта приймання-передачі, у відповідності до п. 2.1 даного договору й перераховується Орендарем Орендодавцю щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за календарний місяць зазначається в Додатку до договору (Розрахунок орендної плати), який є невід'ємною частиною цього договору. Окрім орендної плати Орендар зобов'язаний не пізніше 5-ти днів з моменту отримання відповідного повідомлення, щомісячно компенсувати витрати Орендодавця з утримання Об'єкта оренди, до яких відносяться комунальні та експлуатаційні витрати (п. п. 3.1, 3.2, 3.4 Договору оренди).
Відповідно до п. 6.1 Договору оренди (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.05.2013 р. до Договору оренди), Договір укладено строком до 01 травня 2014 року. Початок терміну дії договору встановлюється з моменту підписання цього договору його сторонами. Фактичне припинення дії договору визначається календарною датою складання акта приймання-передачі Об'єкта оренди у відповідності до п. 2.3 даного договору.
За Актом приймання-передачі від 13.07.2012 р. Об'єкт оренди - АЗС, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Братська, 49а, - передано в користування ТОВ «ТД «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ».
Як стверджує позивач, оскільки майно було передано в оренду в непридатному до використання стані, він не міг користуватися об'єктом оренди за призначенням для ведення своєї господарської діяльності. Для приведення АЗС у відповідність до своїх потреб, за погодженням з Орендодавцем, ТОВ «ТД «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» були проведені роботи з оформлення зовнішнього виду АЗС (поліпшення), а саме: за власні кошти були повністю поліпшені орендовані приміщення АЗС, у т.ч. вказана АЗС повністю була облаштована логотипами «ZOG» та «ZaporizhOilGroup», новою ціновою стелою, замінено зовнішнє покриття на нові композитні панелі, про що свідчать Договори підряду № 05/03/01, 05/03/02, 05/03/02 від 5 березня 2013 р., укладені між ТОВ «ТД «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» та ТОВ «Фасад Груп». Внаслідок проведення робіт Орендарем було понесено витрати на приведення об'єкту оренди у відповідність до своїх потреб в сумі 400000 грн.
Зазначені вище поліпшення орендованого майна, за твердженням позивача, не є капітальною реконструкцією або ремонтом, вони можуть бути відокремлені від речі, однак відповідачем чиняться перешкоди позивачу щодо вилучення цих поліпшень, тому ТОВ «ТД «АВТОХІМІЯ СТАНДАРТ» просить стягнути з ПП «Термінал» їх вартість - 400000 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 ГК України).
Згідно статті 778 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Таким чином, право на відшкодування вартості витрат на поліпшення речі (як таких, що можуть бути відокремлені від речі, яка є предметом договору найму, так і таких, що є невідокремлюваними від такої речі) виникає лише у разі надання згоди орендодавця на здійснення цих поліпшень.
В пункті 5.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013р. № 5 зазначено, що вирішуючи спори, пов'язані з використанням орендарем прав, визначених ч. 3 ст. 773 і ст. 778 ЦК України, господарський суд повинен мати на увазі, що згода орендодавця на вчинення відповідних дій щодо орендованого майна має бути викладена у певній документальній формі, якщо така можливість не передбачена у самому договорі оренди (найму).
Позивачем не надано жодних доказів надання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендованого майна у будь-якій документальній формі. Подані позивачем докази (Договори підряду № 05/03/01, 05/03/02, 05/03/02 від 5 березня 2013 р., специфікації, акти здачі-приймання робіт, рахунки, платіжні доручення, фотографії) не можуть підтверджувати факт надання орендодавцем згоди на здійснення поліпшень.
Твердження позивача про те, що роботи були здійснені з дозволу орендодавця, що підтверджується Актом прийому-передачі приміщень від 13.07.2012 р., не підтверджується матеріалами справи, оскільки у вказаному акті жодним чином не зазначено про надання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендованого майна. Крім того, в п. 2 цього Акту вказано, що об'єкт оренди знаходиться в технічно справному, задовільному санітарному стані, відповідає використанню за призначенням.
Суд відмовляє позивачу в клопотанні № 28/10/2014р. від 28.10.2014 р. про залучення до участі в справі третьої особи, оскільки знаходить його безпідставним - рішення господарського суду Запорізької області по даній справі жодним чином не вплине на права або обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад-Груп» щодо однієї з сторін.
Відповідно до ч. 2 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
Таким чином, зважаючи на викладене вище, враховуючи недоведеність позивачем своїх вимог, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі
Повний текст рішення складено 30.10.2014 р.
Суддя О.В. Ярешко