21 жовтня 2014 р.Справа № 818/1930/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Прилєпи Лілії Юріївни на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2014р. по справі № 818/1930/14
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3
до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Прилєпи Лілії Юріївни
про визнання бездіяльності протиправною,
Позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернулися до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Прилєпи Лілії Юріївни, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд:
- визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора при розгляді заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 №3361118 від 12.10.2013 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати державного реєстратора розглянути заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 №3361118 від 12.10.2013 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Прилєпи Лілії Юріївни при розгляді заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 №3361118 від 12.10.2013 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Прилєпу Лілію Юріївну розглянути заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 №3361118 від 12.10.2013 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 9, п. 4 ст. 15 Закону України "Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, ч. 2 ст. 19 Конституції України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку, що відповідач, при розгляді заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 № 3361118 від 12.10.2013 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1., допустив протиправну бездіяльність.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що за договором купівлі-продажу від 11.06.1996 року закрите акціонерне товариство фірма "Зодіак" придбано цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства "Зодіак" в АДРЕСА_1. Право власності товариством зареєстровано у встановленому на момент придбання майна порядку. Рішенням загальних зборів ЗАТ фірма "Зодіак" від 29 березня 2010 року позивачам передано у власність по 1/2 частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
12.10.2013 року відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції була зареєстрована заява про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, подана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4-5). Разом з заявою про державну реєстрацію були надані наступні документи: довідка з єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України на ЗАТ фірму "Зодіак", реєстраційне посвідчення, довідка-характеристика на об'єкт нерухомості, протокол №30 загальних зборів акціонерів ЗАТ фірми "Зодіак" та акти приймання-передачі нежитлового приміщення.
Державним реєстратором Прилєпою Л.Ю. було прийнято рішення про розгляд заяви від 14.10.2013 року.
23.10.2013 року відповідачем було прийнято рішення № 7102918 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а.с.6).
13.12.2013 року позивачами було надано відповідний пакет документів і цього ж дня було прийнято рішення про відновлення розгляду заяви № 9038619 (а.с.7).
21.01.2014 державним реєстратором Прилєпою Л.Ю. прийнято рішення № 10125479 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за заявниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.16).
Дане рішення було оскаржене позивачами в судовому порядку та скасоване постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі № 818/495/14 (а.с. 12-13), яка набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року (а.с. 14-15), як таке, що прийнято державним реєстратором неправомірно.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктом 1 частини 1 статті 4 якого визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений статтею 15 цього Закону та полягає у прийнятті і перевірці документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрації заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесенні записів до Державного реєстру прав; видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; наданні витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення. Державна реєстрація права власності (надання відмови в ній) на підприємство як єдиний майновий комплекс та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно, проводиться у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів.
В свою чергу, відповідно до вимог ч. 3 статті 24 зазначеного Закону, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
При цьому, положення пунктів 4, 52- 56 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не охоплюють правовідносини, пов'язані з розглядом заяви № 3361118 від 12.10.2013 року, що виникли після скасування судом рішення державного реєстратора №10125479 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за заявниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.16).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на неможливість подальшого розгляду заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 №3361118 від 12.10.2013 року про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є безпідставним, оскільки не ґрунтується на вимогах будь-якого нормативного акту, а є лише довільним твердженням відповідача.
Оскільки, на час звернення позивачів до суду з даним адміністративним позовом та розгляду справи в суді, рішення державним реєстратором за наслідками розгляду заяви позивачів № 3361118 від 12.10.2013 року, з урахуванням судових рішень по справі № 818/495/14, фактично не прийнято, колегія суддів вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність не розглянувши заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 № 3361118 від 12.10.2013 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1, після скасування судом рішення 21.01.2014 року № 10125479 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Також колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, щодо виходу за межі позовних вимог для повного захисту порушеного права, свобод та інтересів позивачів шляхом зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Прилєпу Лілію Юріївну розглянути заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 №3361118 від 12.10.2013 про державну реєстрацію права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності механізму повторного розгляду заяви позивачів з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі ст.162 КАС України, судове рішення повинно гарантувати дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, судовий захист має бути повним та ефективним, при цьому, відсутність певного механізму реалізації владним суб'єктом своїх повноважень не може бути підставою для відмови в такому захисті.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Прилєпи Лілії Юріївни залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2014р. по справі № 818/1930/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.