21 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2873/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецкого Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лі Н.І.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача, управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - Сиромятнікова В.В.,
представника відповідача, Кременчуцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - Сунітіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, виплату грошового утримання за час вимушеного прогулу, -
24 липня 2014 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, Управління МВС України в Полтавській області), Кременчуцького міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, Кременчуцький міський відділ управління МВС України в Полтавській області) про визнання незаконним та скасування наказу №291 о/с від 07 липня 2014 року, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України на підставі п. 64 «ж» (у запас за власним бажанням), поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Кременчуцького МВ з виплатою середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу з 07.07.2014.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що його звільнення з органів внутрішніх справ України (надалі по тексту - ОВС) за власним бажанням згідно наказу УМВС України в Полтавській області від 07.07.2014 не відповідає дійсному волевиявленню ОСОБА_1 та здійснено з порушенням Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 (надалі по тексту - Положення).
13.08.2014 позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, у якій просив визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України в Полтавській області №291 о/с від 07.07.2014, в частині звільнення ОСОБА_1 з ОВС на підставі пункту 64 «ж» (у запас за власним бажанням), поновити ОСОБА_1 посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Кременчуцького міського відділу управління МВС України в Полтавській області з виплатою середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу з 07.07.2014 /а.с. 30-31/.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, стверджували, що позивача звільнено з ОВС у відповідності з його добровільним волевиявленням у встановленому чинним законодавством порядку, тому доводи позивача щодо незаконності звільнення з ОВС вважає безпідставними.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в ОВС з 15.08.2006 /а.с. 15/.
07.07.2014 наказом Управління МВС України в Полтавській області №291 о/с старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Кременчуцького міського відділу управління МВС України в Полтавській області, звільнено з ОВС на підставі пункту 64 "ж" Положення №114 - у запас за власним бажанням на підставі рапорту ОСОБА_1 від 30.04.2014 та подання Кременчуцького МВ від 23.06.2014 /а.с. 41/.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходив з наступного.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно з пунктом 64 підпункту "ж" Положення, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Пунктом 68 Положення передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Таким чином, дотримання трьохмісячного строку при звільненні осіб, на яких поширюється дія Положення, є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначена норма при звільненні позивача зі служби відповідачем не дотримана, так як рапорт про звільнення за власним бажанням ОСОБА_1 подав 30.04.20114 /а.с. 40/, а наказом Управління МВС України в Полтавській області від 07.07.2014 його звільнено з ОВС /а.с. 41/.
Така поведінка відповідача суперечить вимогам пункту 68 Положення, оскільки за його змістом, до закінчення трьохмісячного строку попередження особа має право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк.
При цьому, суд враховує, що 30.04.2014 позивач звернувся до Кременчуцького МВ із заявою про відкликання свого рапорту щодо звільнення з ОВС від 30.04.2014, і хоча зазначений рапорт поданий позивачем не до УМВС України в Полтавській області, проте він свідчить про бажання ОСОБА_1, продовжувати службу в ОВС.
Згідно з пунктом 7 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку: особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби - 45 років; полковники міліції та полковники внутрішньої служби - 50 років; генерал-майори міліції, генерал-майори внутрішньої служби, генерал-лейтенанти міліції та генерал-лейтенанти внутрішньої служби - 55 років; генерал-полковники внутрішньої служби - 60 років.
Пунктом 8 Положення передбачено, що дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем підстави написання позивачем рапорту про звільнення не досліджувались та поважність причин, що перешкоджають виконанню ним своїх посадових обов'язків, не оцінювалась.
Також суд звертає увагу на те, що у своєму рапорті позивачем не зазначено дати, з якої він бажає звільнитися /а.с. 40/.
Наведені обставини свідчать про те, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто домовленості про звільнення позивача до закінчення тримісячного строку.
Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). При цьому орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового або начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.
Враховуючи те, що у рапорті ОСОБА_1 від 30.04.2014 не зазначено дату звільнення, а також те, що звільнення проведено без дотримання тримісячного строку та без оцінки поважності причини звільнення зі служби, суд дійшов до висновку, що наказ відповідача від 07.07.2014 №291 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з ОВС підлягає скасуванню з моменту прийняття, а ОСОБА_1 - поновленню на службі в ОВС на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Кременчуцького міського відділу управління МВС України в Полтавській області з 08.07.2014.
При цьому суд приходить до висновку про необхідне зобов'язання Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу з 08 липня 2014 року по 21 жовтня 2014 року.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
За приписами пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, виплату грошового утримання за час вимушеного прогулу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 291 о/с від 07 липня 2014 року в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, з органів внутрішніх справ на підставі пункту 64 "ж" (у запас за власним бажанням).
Поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Кременчуцького міського відділу з 08 липня 2014 року.
Зобов'язати Кременчуцький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу з 08 липня 2014 року по 21 жовтня 2014 року.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2014 року .
Суддя Р.І. Молодецький