10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кулініч Я.В.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"29" жовтня 2014 р. Справа № 286/4503/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "14" серпня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії ,
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 14 серпня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі провести ОСОБА_3 донарахування та виплату за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року :
- доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення щомісячно у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно;
- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 100 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно;
- пенсії, як інваліду 1-ї групи інвалідності, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи із розміру, встановленого ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру 10-ти мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно;
- підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно.
Не погоджуючись з зазначеною постановою відповідач - Управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду та залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_3 є інвалідом 1-ї групи і віднесена до 1-ї категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивачка перебуває на обліку у відповідача, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, отримує підвищення до пенсії, основну та додаткову пенсії, передбачені ст.ст. 39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ), та доплату до пенсії як дитина війни, але у розмірах, встановлених постановами КМУ.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого добровільного відселення - двох мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст.50 цього Закону інвалідам 1 групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров'ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії з віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Проте, ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст. ст.39, 50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 23.11.2011 року прийнято постанову № 1210 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачці провадиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, основної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою №1381 від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" усупереч Закону України "Про соціальний захист дітей війни", встановлено конкретний розмір компенсації для підвищення до пенсії, як дитині війни - 7% від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.ст. 39,50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення до пенсії як дитині війни Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вище наведені положення ст. 39, ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
На даний час Закони України «Про державний бюджет України на 2011 рік», «Про державний бюджет України на 2012 рік» та «Про державний бюджет України на 2013 рік» втратили чинність.
Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню: ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення не може бути нижчим ніж дві мінімальні заробітні плати, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, відповідно до якої державна пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 1 групі інвалідності не може бути нижчою 10 мінімальних пенсій за віком та ст.50 цього Закону України, в редакції, відповідно до якої інвалідам 1 групи, віднесеним до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку ст.ст. 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду 1-ї інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Овруцький районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "14" серпня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський
Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100
- ,