16 жовтня 2014 р. Справа № 643/11544/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 01.09.2014р. по справі № 643/11544/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії по призначенню пенсії за вислугою років,
06 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії по призначенню пенсії за вислугою років, зобов'язання відповідача вчинити дії щодо призначення їй пенсії за вислугою років.
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 25.12.2013 року вона звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугою років як працівнику галузі охорони здоров'я з підстав наявності в неї спеціального стажу роботи не менш 25 років. Відповідачем у призначенні позивачці пенсії за вислугою років було відмовлено через відсутність у позивачці спеціального пенсійного стажу з тих підстав, що праця позивачки у Харківській республіканській базі ГАПУ МЗ УРСР загальним терміном з 03.08.1987 р. по 19.01.2007 р. не може вважатися спеціальним стажем, оскільки Харківська республіканська аптечна база ГАПУ МЗ УРСР не відноситься до закладів охорони здоров'я, згідно до Переліку закладів і установ охорони здоров'я з визначенням посад, робота на яких надає право на пенсію за вислугу років, у відповідності до Постанови КМУ від 04.11.1993 р. № 909, а наявний стаж позивачки в інших закладах охорони здоров'я, який становить 6 років 5 місяців 15 днів, не є достатнім для призначення, нарахування та виплату пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров'я. Позивачка вважає дії відповідача протиправними, оскільки відповідно до Наказу МОЗУ від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» до закладів охорони здоров'я відносяться, зокрема: аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна). Згідно довідки Державної акціонерної компанії «Ліки України» від 13.12.2013 р. № 2.1/3.955 позивачка працювала у ХАБ ДП ДАК «Ліки України» протягом з 03.08.1987 р. по 19.01.2007 р. за спеціальністю провізор, предметом діяльності підприємства є: закупівля лікарських засобів та предметів медичного призначення; зберігання та транспортування лікарських засобів; оптово-роздрібна реалізація лікарських засобів та предметів медичного призначення; поповнення державних запасів лікарських засобів у разі стихійного лиха та катастроф.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 01.09.2014р. у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 , не погодившись з постановою суду першої інстанції , надіслало апеляційну скаргу, вважає, що під час винесення постанови судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права , неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до винесення незаконного та невірного по своїй суті судового рішення та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 01.09.2014 року; прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов , визнати протиправними дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова у відмові по призначенню позивачці пенсії за вислугою років та зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років.
Відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог при розгляді справи в порядку ст. 183-2 КАС України, суд першої інстанції виходив з відсутності у матеріалах справи копії трудової книжки на підтвердження наявності стажу роботи .
Проте , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 4ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Тобто, суд першої інстанції при встановлені обставин щодо ненадання позивачем до суду копії трудової книжки на підтвердження наявності стажу роботи повинен був постановити ухвалу про розгляд справи за загальними правилами цього Кодексу, а саме з проведенням судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови в скороченому порядку судом першої інстанції не дотримано норм процесуального права , а саме вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України, чим позбавлено позивачку права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, що гарантується принципом змагальності сторін, передбачений ст.11 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи та копії пенсійної справи, яка надана до суду апеляційної інстанції, що 25.12.2013 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про призначення пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров'я до якої додала копію трудової книжки, архівну довідку № К-316 від 24.12.2013р., довідку №21/3-955 від 13.12.2013р., довідку головного управління статистики у Харківській області №06/3-14/1099 від 12.12.2013р., ліцензії.
Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова протоколом від 03.01.2014 р. відмовило в призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на неможливість зарахування до спеціального стажу період роботи позивачки з 03.08.1987р. по 19.01.2007р. на Харківській Аптечній базі ДП ДАК «Ліки України» та період з 18.07.2013р. по 12.11.2013р. в ТОВ НВФ «Ареал», оскільки документами не підтверджено , що дані установи є закладом охорони здоров'я, передбаченим Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993р.
Не зарахування до спеціального стажу період роботи за період з 18.07.2013р. по 12.11.2013р. в ТОВ НВФ «Ареал» позивачкою не оскаржується.
Відповідно до пункту 7-1 розділу ХУ «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок- 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ №1191 від 23 листопада 2011 року затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення»
Стаття 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон України 1788) визначає окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років, серед яких підпунктом «е» визначені працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно п. «и» ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, фармацевтичні працівники мають право на пільгові умови пенсійного забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопаду 1993 року №909 із змінами, внесеними постановами КМУ на 17.12.2012 рік, затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсії за вислугу років.
Зазначеним Переліком визначено заклади і установи охорони здоров'я та посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Серед цих посад зазначені: провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад), лаборанти в аптеках, аптечних кіосках, в аптечних магазинах, в контрольно-аналітичних лабораторіях, незалежно від форми власності або відомчої належності таких закладів і установ.
Таким чином, підставою для призначення пенсії за вислугу років є робота на посаді провізора чи фармацевта у закладі, віднесеному до закладів охорони здоров'я, при наявності загального стажу від 25 до 30 років, незалежно від віку.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено документами , які містяться в пенсійній справі , що з 03.08.1987 р. по 19.01.2007 р. позивачка працювала на Харківській Аптечній базі ДП ДАК «Ліки України» на посадах провізора-технолога, заступника завідуючого відділу, завідуючій відділу, а саме: з 03.08.1987 р. до 09.11.1982 р. на посаді провізора - технолога у відділі реалізації і розподілу товарів; з 09.11.1982 р. до 01.04.1996 р. на посаді провізора-технолога у відділені №2; з 01.04.1996 р. до 02.10.2000 р. на посаді провізора - технолога у відділені «Аптека»; з 02.10.2000 р. до 04.05.2001 р. на посаді заступника завідуючого відділом №2; з 04.05.2001 р. до 01.04.2005 р. на посаді завідуючій відділу №2 ядовитих та наркотичних речовин; з 01.04.2005 р. до 19.01.2007 р. на посаді заступника завідуючого відділу приймання, збереження і відпуску медикаментів; з 22.01.2007 р. по 07.11.2007 р. працювала провізором віщої категорії в аптечному кіоску № 9; з 08.112007 р. по 06.08.2010 р. - в КПОЗ «Міжлікарняна аптека № 271» на посадах провізора та завідуючої аптечним пунктом; з 16.08.2010 р. по 10.05.2013 р. працювала в ТОВ «Едельвейс» на посаді провізора завідуючої аптекою; з 13.05.2013 р. по 17.07.2013 р. - в КПОЗ «Міжлікарняна аптека № 271» на посаді провізора; з 18.07.2013 р. по 12.11.2013 р. - в ТОВ НВФ «Ареал» на посаді провізора.
Тобто, трудовий стаж позивачки, без урахування її роботи в період з 18.07.2013р. по 12.11.2013р. в ТОВ НВФ «Ареал», складає 26 років та 3 місяці, що не заперечується Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова.
Як встановлено судом апеляційної інстанції , 09.04.1998 р. згідно наказу №1 від 07.03.1998 р. м. Києва, Харківська республіканська аптечна база УО «Укрфармація» перейменована в ДП ДАК «Ліки України» Харківська Аптечна база, без зміни виду діяльності.
Видами діяльності Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Ліки України» Харківська аптечна база, зокрема, є: згідно ліцензії №24315-ЮР від 02.10.1998р., - роздрібна реалізація медикаментів; згідно ліцензій серія АА №122578 від 12.09.2001 р., серія АА №870945 від 18.10.2004р. серія АВ №361651 від 18.07.2007 р. - оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами.
Згідно до довідки Державної акціонерної компанії «Ліки України» від 13.12.2013 р. №2.1/3.955, позивачка дійсно працювала у ХАБ ДП ДАК «Ліки України» протягом часу з 03.08.1987 р. по 19.01.2007 р. за спеціальністю - провізор. Предметом діяльності підприємства є: закупівля лікарських засобів та предметів медичного призначення; зберігання та транспортування лікарських засобів; оптово-роздрібна реалізація лікарських засобів та предметів медичного призначення; поповнення державних запасів лікарських засобів у разі стихійного лиха та катастроф.
Посада заступника завідуючого, завідуючого відділом відповідає переліку закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я (наказ МОЗ України № 385 від 28.10.2002 р.)
Відповідно до статі 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я, заклади охорони здоров'я - підприємства, установила організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико- санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів, або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Види закладів охорони здоров'я, які забезпечують безпосередню охорону здоров'я населення, передбачені ст.16 Основ законодавства України про охорону здоров'я: санітарно - профілактичні, лікувально - профілактичні, фізкультурно - оздоровчі, санаторно - курортні, аптечні, науково - медичні та інші заклади охорони. Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально - технічної бази і кваліфікованих фахівців. Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 року № 385 затверджено перелік закладів охорони здоров'я. Розподілом 3 «Фармацевтичні (аптечні) заклади» наданий перелік даних закладів, до яких належать: аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, база спеціального медичного постачання і тощо.
Згідно до пунктів 16-18 Пояснень до вказаного Наказу МОЗУ №385, - «Аптека - заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення».
Пункт 1.3. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених Наказом МОЗ України від 31.10.2011р. №723, надає визначення аптечного складу (бази) як закладу охорони здоров'я, основне завдання якого полягає в забезпеченні лікарськими засобами інших суб'єктів оптової або роздрібної торгівлі, закладів охорони здоров'я та виробників лікарських засобів шляхом здійснення ним оптової торгівлі, та відносить аптечні склади (бази) до аптечних закладів.
Більш того, Загальносоюзний класифікатор галузей народного господарства, затверджений 01.01.1976 р. Держкомстатом СРСР та Держпланом СССР відносив (під номером 71212) до аптечних закладів: аптеки, аптекарські магазини, кіоски, контрольно- аналітичні лабораторії, аптечні склади (включаючи ветеринарні).
Тобто, з системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що аптечні бази (склади) є закладами охорони здоров'я, а посада фармацевта відноситься до посад, які надають право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Також, згідно з п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії за відповідною заявою.
На підставі вище викладеного колегія суддів дійшла висновку , що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років , виключивши період роботи з 03.08.1987р. по 19.01.2007р. на Харківській Аптечній базі ДП ДАК «Ліки України» з посиланням на те, що ця установа не є закладом охорони здоров'я, робота позивачки в якій дає право на пенсію за вислугу років, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вищевказане не було враховано судом першої інстанції, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права та відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 01.09.2014р. по справі № 643/11544/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправними дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова у відмові по призначенню ОСОБА_1 пенсії за вислугою років .
Зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова вчинити дії щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М.
Повний текст постанови виготовлений 21.10.2014 р.