Ухвала від 27.10.2014 по справі 462/973/14а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року Справа № 876/8423/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 11 серпня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИЛА:

05.02.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11 серпня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду.

Позивач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі покликається на те, що у зв'язку із частковою мобілізацією 11.08.2014 року він перебував на полігоні в м.Страчі про що не мав змоги вчасно повідомити суд першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.49 КАС України особа, яка бере участь у справі має право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються її інтересів.

Згідно ч. 1 ст.33 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Частиною 1 ст.35 КАС України встановлено, що повістка вручається під розписку.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином згідно ч.11 ст.35 КАС України.

Керуючись вищенаведеним та згідно матеріалів справи, колегія суддів вважає, що позивача було належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду даної справи (а.с.57, 62).

Однак колегія суддів зазначає, що позивач не прибув у судове засідання 11.08.2014 року з поважних причин, а саме згідно розпорядження №2197 від 11.08.2014 року військового комісара Личаківсько-Шевченківсько-Залізничного об'єднаного районного військового комісаріату у зв'язку із частковою мобілізацією позивача направлено у військову частину НОМЕР_1 в м.Страчі Львівської області. (а.с.75)

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, а тому справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 204 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 199 п.3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу алізничного районного суду м.Львова від 11 серпня 2014 року у справі №462/973/14-а- скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний

Попередній документ
41140821
Наступний документ
41140823
Інформація про рішення:
№ рішення: 41140822
№ справи: 462/973/14а
Дата рішення: 27.10.2014
Дата публікації: 12.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: