27 жовтня 2014 р. Справа № 49281/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю представника відповідача: Мельничук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі за позовом Луцького підприємства електротранспорту до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-
20.01.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення №0004212303 від 07.12.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з даним податковим повідомленням-рішенням непогоджується, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вчинене протягом календарного року вперше застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0004212303 від 07.12.2011 року.
Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В апеляційній скарзі покликається на те, що згідно положення №637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У ході апеляційного розгляду представник апелянта Мельничук М.В. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що з Акту перевірки від 24.11.2011 року вбачається, що перевірка податковим органом була проведена о 13.00 год., а не наприкінці робочого дня господарської одиниці. Поряд з тим, при дослідженні Книги ОРО, квитково-касового листа встановлено, що 24.11.2011 року позивачем внесено до книги записи щодо сум одержаної виручки за день в повному обсязі. Таким чином, позивачем по закінченню дня повністю оприбутковано готівкові кошти по маршруту №30 через касу підприємства та здано їх в банк, що підтверджено вищенаведеними доказами.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 24.11.2011 року на підставі направлення №003473 від 22.11.2011 року працівниками Луцької ОДПІ було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства господарської одиниці автомобіля «Богдан - А09202», д.н. НОМЕР_2 по маршруту № 30 «Володимирська с. Підгайці» в місті Луцьку, який належить Луцькому підприємству електротранспорту.
За результатами даної перевірки складено Акт (довідка) фактичної перевірки від 24.11.2011року, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 Постанови Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: несвоєчасне оприбуткування не оприбуткування в книзі обліку розрахункових операцій шести квитків номіналом по 2 грн. на загальну суму 12 грн.
На підставі акту перевірки Луцькою ОДШ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004212303 від 07.12.2011 року, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно із статтею1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року№436/95 (зі змінами та доповненнями) за порушення пунктів 2.2 та 2.6 Положення застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 60грн.
Дане податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2011 року позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання первинної скарги, проте рішенням ДПА у Волинській області від 11.01.2012 року скаргу залишено без розгляду в зв'язку із закінченням строку на адміністративне оскарження, передбаченого пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України.
Згідно з частиною 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Відповідно до Закону № 265/95-ВР книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Згідно пунктом 4 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Наказом Державної податкової адміністрації № 614 від 01.12.2000 року затверджено «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», відповідно до якого Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок) розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Пунктом 2.2. Порядку визначено, що книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням СГ, на кожний транспортний засіб.
З податкового повідомлення-рішення № 0004212303 від 07.12.2011 року винесеного Луцькою ОДПІ вбачається, що до позивача за порушення пунктів 2.2. та 2.6. Положення та статті 1 Указу Президента України № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 60 грн.
Позивачем ведеться книга обліку розрахункових операцій за №0318005502/2 від 07.11.2011 року для використання в автомобілі "Богдан А 09202", д.н.з. НОМЕР_2 по маршруту № 30 «Володимирська с. Підгайці», яка прошита та належним чином зареєстрована в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою №0318005502 від 21.07.2011 року.
На момент проведення перевірки книга в автобусі була наявною та був початковий запис в КОРО.
Згідно дорожнього листа №016183 від 24.11.2011 року маршруту № 30 вбачається, що рейс розпочався о 06 год. 40 хв.
З квитково-касового листа серії ААА № 033318 від 24.11.2011 року з книги ОРО вбачається, що підзвітною особою ОСОБА_2 на протязі всього дня обліковано квитків вартістю 2 гривні - серії ДЛН004 220401 по серію 220712. Квитки вартістю 1 гривня - серії ДПОІ45 003871 по 003880.
Відповідно до обліку квитків по закінченню рейсу вищевказаного квитково-касового листа підзвітною особою ОСОБА_2 обліковано проданих квитків в кількості 321 штук на загальну суму 632 гривні.
Пунктом 2.2. Положення передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 2.6. Положення визначено, що підприємствам, яким Законом № 265/95-ВР надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
З наведених пунктів Положення вбачається, що на позивача при наданні послуг по продажу квитків покладається обов'язок по веденню Книги обліку розрахункових операцій з дотриманням порядку її ведення.
При цьому, Положення не зобов'язує позивача вносити до Книги обліку розрахункових операцій записи щодо кожної розрахункової операції саме під час здійснення рейсу по маршруту, а передбачає внесення відомостей про суму виручки від продажу товарів (надання послуг) з підсумком за день та оприбуткування її в касі підприємства.
Відповідно до Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
З Акту перевірки від 24.11.2011 року вбачається, що перевірка податковим органом була проведена о 13.00 год., а не наприкінці робочого дня господарської одиниці.
Поряд з тим, при дослідженні Книги ОРО, квитково-касового листа встановлено, що 24.11.2011 року позивачем внесено до книги записи щодо сум одержаної виручки за день в повному обсязі.
Таким чином, позивачем по закінченню дня повністю оприбутковано готівкові кошти по маршруту №30 через касу підприємства та здано їх в банк, що підтверджено вищенаведеними доказами.
Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 Положення,а саме про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в Книзі ОРО, не підтверджені належними та допустимими доказами та повністю спростовані доказами поданими та дослідженими в судовому засіданні, а саме відомостями, касовими ордерами, які свідчать про оприбуткування готівки Луцьким підприємством електротранспорту.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі №2а/0370/176/12- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний