Провадження № 11-кп/774/1673/14 Справа № 201/12692/14 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
29 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040650002960 за обвинуваченням
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_8
Встановила:
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2014 року обвинувальний акт, яким ОСОБА_6 обвинувачується за ч.1 ст.187 КК України, повернуто прокурору в порядку ст.314 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, не погоджуючись з судовим рішенням, порушує питання про його скасування. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд безпідставно повернув обвинувальний акт, оскільки на його думку, процесуальний документ складений у відповідності з вимогами ст.291 КПК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 18 серпня 2013 року о 14 годині, перебуваючи в під'їзду №3 будинку АДРЕСА_2 , він з метою заволодіння чужим майном, застосувавши кухонний ніж, завдав ОСОБА_9 удар у грудну клітину ліворуч, заподіявши потерпілому згідно висновку експерта від 09 вересня 2014 року за №3466-е легкі тілесні ушкодження. Після застосування фізичного насильства ОСОБА_6 заволодів належним потерпілому ОСОБА_9 мобільним телефоном марки «Самсунг» вартістю 228 грн.
Вказаною ухвалою суд повернув прокурору обвинувальний акт на тій підставі, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Зокрема, суд зазначив, що орган досудового розслідування в обвинувальному акті не вказав характер легких тілесних ушкоджень, які були заподіяні потерпілому ОСОБА_9 , що за висновком суду впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 та позбавляє його права на захист.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку прокурора ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила продовжити ОСОБА_6 строк тримання його під вартою, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та доводи його захисника ОСОБА_8 , які також підтримали апеляційні вимоги прокурора в частині скасування ухвали суду, при цьому просили звільнити ОСОБА_6 з-під варти та обрати йому більш м'який запобіжний захід, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному; в ньому не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону та формулювання обвинувачення. Крім того, суд може повернути обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, якщо під час підготовчого судового засідання буде з'ясовано, що копії цих документів не були вручені обвинуваченому.
Однак суд цих вимог закону не дотримався.
Згідно ухвали суд повертаючи обвинувальний акт прокурору посилався на те, що зазначений документ не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки викладення фактичних обставин кримінального правопорушення не містить характер заподіяних потерпілому легких тілесних ушкоджень, що впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_6 та порушує його право на захист.
В той же час з пред'явленого обвинувачення видно, що фактичні обставини кримінального правопорушення, які слідчі органи вважають встановленими, викладені так, як це відомо слідству на підставі доказів, що є в матеріалах кримінального провадження.
Крім того, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства суд першої інстанції при попередньому судовому засіданні не має права досліджувати наявні в матеріалах провадження докази та робити висновки з приводу правильності кваліфікації дій обвинуваченого.
Отже, в цьому провадженні, як видно з його матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст.314 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору, суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог статей 412 і 415 КПК є підставою для скасування ухвали і повернення справи на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого провадження суд має перевірити відповідність обвинувального акта вимогам статей 291 КПК України, після чого прийняти відповідне рішення, передбачене ст.314 КПК України.
Відповідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань учасників процесу суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як убачається з ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2014 року, запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано у вигляді тримання під вартою строком до 04 листопада 2014 року (а.с. 93 т.2).
Інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.1 ст.187 КК України, згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
При вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_6 суд враховує наявність доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, не працював.
Наведені обставини свідчать про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який може перешкодити судовому провадженню, переховуватись від суду, а також незаконно впливати на потерпілого та вчиняти інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин колегія суддів вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, а тому підстав для скасування або зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м'який, про що заявляли обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, не вбачається.
За таких підстав колегія суддів вважає, що доводи в апеляційній скарзі прокурора про скасування ухвали суду першої інстанції є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Постановила:
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2014 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 повернуто прокурору, скасувати і призначити новий судовий розгляд в тому самому суді в іншому складі.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 01 грудня 2014 року.
Судді
___________ ___________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4