Справа № 175/3847/13
17 лютого 2014 pоку суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Борисов С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом за позовом Прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до Дніпропетровської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, голова садового товариства “Авіатор” ОСОБА_4 про визнання недійсним розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації №1273/1-р від 05.06.2007 року та №1781-р від 17.07.2007 року,-
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила клопотання про направлення справи за підсудністю, а саме до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, посилаючись на те, що даний спір є публічно-правовим.
Представник Прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
ОСОБА_2 в судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку сторін суд приходить до висновку про те, що клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
При цьому до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші несприятливі наслідки для прав чи свобод (ст.2, п.1 ч.1 ст.17 КАС України).
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Отже, спірні правовідносини мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України.
Керуючись ст.15 ЦПК України,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня її проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.А. Борисов