Справа № 199/7382/14-к
(1-кп/199/350/14)
іменем України
29 жовтня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську кримінальне провадження № 12014040630001620 відносно:
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бровари Київської області, громадянина України, освіта вища, розлученого, зі слів працюючого митним брокером ТОВ «Сакура Анві», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
10.07.2014 близько 17:00 години за адресою: АДРЕСА_3 до місця мешкання ОСОБА_4 прийшов її колишній чоловік ОСОБА_7 , який, скориставшись пультом, відкрив ворота та зайшов в дім, де на другому поверсі перебувала ОСОБА_4 та займалась прибиранням. ОСОБА_7 піднявся на другий поверх та почав словесний конфлікт. Останній почав погрожувати фізичною розправою та виражатися на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вийшли на подвір'я та продовжили конфлікт, в ході якого у ОСОБА_7 раптово виник злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень, цього ж дня близько 17:15 години, продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою, ОСОБА_7 , діючи умисно, почав хватати за руки та штовхати ОСОБА_4 , після чого однією рукою схопив останню за горло, а другою почав наносити удари в грудну клітину та в плечі.
В результаті злочинних дій ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 3174-е від 21.08.2014, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: двох внутрішньо-шкіряних крововиливів по лівій бічній поверхні шиї у нижній третині та по передній поверхні лівого плеча у нижній третині, 13-ти синців по задній поверхні лівого плечового суглобу, по зовнішній поверхні лівого плеча у середній та нижній третині, по задній поверхні лівого плеча у середній третині, по передній та зовнішній поверхні лівого передпліччя у верхній третині, по задній поверхні лівого передпліччя у середній третині, по тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-4-ї п'ясних кісток, в підключичній області ліворуч, по передній поверхні лівого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не визнав і пояснив, що потерпіла його колишня дружина з якою він раніше проживав за адресою: АДРЕСА_3 до весни 2014 року, коли він залишив будинок та почав окремо проживати. 10.07.2014 він приїхав до будинку АДРЕСА_3 , відчинив ворота та зайшов на подвір'я з метою забрати свій одяг та вудки. ОСОБА_4 стояла на порозі будинку та почала кричати на нього і не пускати за речами. Коли він намагався зайти у будинок, ОСОБА_4 кинулася до нього та почала бійку, намагалася нанести йому удар важким предметом. Після цього до будинку вбіг ОСОБА_8 та почав їх роздіймати. ОСОБА_4 подряпала його та порвала на ньому сорочку. Після цього він схватив її за руки, здавлюючи їх, щоб вона більше його не била, таким чином намагався оборонятися від дій ОСОБА_4 . Ніякого умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 у нього не було, ударів в грудну клітину та в плечі потерпілої він не наносив.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд вважає, що його вина у вчиненні даного злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала про те, що 10.07.2014 вона перебувала у себе вдома за адресою: АДРЕСА_3 . Прибираючи на другому поверсі будинку, побачила, що її колишній чоловік ОСОБА_7 піднімається сходами. Він попросив віддати йому вудки, але вона відмовила, оскільки вудки придбавав її син. ОСОБА_7 почав грубити та погрожувати, після чого вони спустилися на перший поверх і між ними почалася словесна перепалка. Потім ОСОБА_7 вийшов з будинку і пішов в старий будинок, де живе ОСОБА_8 . В цей час ворота у двір домоволодіння були зачинені, на подвір'ї перебувала німецька вівчарка. Обвинувачений попросив ключі від гаража, але ОСОБА_8 відповів, що у нього їх немає. Вона сказала ОСОБА_7 , що його майна в будинку не має, на що ОСОБА_7 , виходячи з будинку, замахнувся на неї, але вона відхилилася, після чого він з усією силою штовхнув її в плече і сказав, що забере в неї щось цінне. Тоді вона побігла за ним, стала за дверима і не пускала його в будинок. Після цього він, застосовуючи всю чоловічу силу, почав тягати її за руки, штовхати об стіну будинку. Їй було дуже боляче. Потім він узяв її за горло лівою рукою, а правою рукою почав бити, наносячи удари в грудну клітину, плечі та руки. Вона почала кричати та просити допомоги. Вибіг ОСОБА_8 і відтягнув обвинуваченого від неї, тому, скориставшись цим, вона забігла у будинок і закрила за собою двері. Всього ОСОБА_7 наніс їй близько 20 ударів від чого у неї були синці та садна на руках, плечах і коліні, подряпана шия. Після побиття вона не могла вийти з депресії місяць, її жіноча гідність була принижена, вона вживала заспокійливі ліки. До візиту 10.07.2014 ОСОБА_7 у неї тілесних ушкоджень не було.
З показів свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні слідує те, що 10.07.2014 близько 17:00 години він знаходився в будинку, розташованому на території домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 та відпочивав. Його розбудив обвинувачений ОСОБА_7 , який спитав про ключі від гаража, на що він сказав, що у нього їх не має. Далі потерпіла ОСОБА_4 сказала ОСОБА_7 , що не дасть йому ключі. Потім він побачив, як ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_4 . Після цього вони вийшли у двір, де продовжили кричати один на одного. Коли він вийшов на ґанок будинку, побачив, як ОСОБА_7 , тримаючи ОСОБА_4 за шию, припер її до стіни і вдарив та завдав удари потерпілій кулаком руки у верхню частину тулубу, він бачив не менше чотирьох ударів. Коли ОСОБА_4 закричала та попросила про допомогу він підбіг і відтягнув за руку ОСОБА_7 . Потерпіла забігла в будинок і зачинила двері. Під час конфлікту у дворі гавкала собака, ворота домоволодіння були зачинені, сторонніх людей у дворі не було. Також свідок ОСОБА_8 пояснив, що потерпіла весь час намагалась вирватись від ОСОБА_7 , але обвинувачений перешкоджав їй та намагався потрапити до будинку, порвав футболку на ОСОБА_4 . При цьому потерпіла не наносила обвинуваченому ударів, а лише захищалася. Ініціатором бійки був ОСОБА_7 . До 10.07.2014 тілесних ушкоджень на ОСОБА_4 не бачив. Своїх показів під час розслідування справи та її розгляду в суді не змінював.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.08.2014 потерпіла ОСОБА_4 в присутності судово-медичного спеціаліста ОСОБА_9 та понятих розповіла про її побиття колишнім чоловіком та показала механізм нанесення їй ОСОБА_7 тілесних ушкоджень 10.07.2014 за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно висновку експерта № 3174-е від 21.08.2014 за результатом проведення судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: двох внутрішньо-шкіряних крововиливів по лівій бічній поверхні шиї у нижній третині та по передній поверхні лівого плеча у нижній третині, 13-ти синців по задній поверхні лівого плечового суглобу, по зовнішній поверхні лівого плеча у середній та нижній третині, по задній поверхні лівого плеча у середній третині, по передній та зовнішній поверхні лівого передпліччя у верхній третині, по задній поверхні лівого передпліччя у середній третині, по тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-4-ї п'ясних кісток, в підключичній області ліворуч, по передній поверхні лівого колінного суглобу. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупого твердого предмету (предметів), частина при ударі об такий (такі). Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в термін 1-1,5 доби до моменту огляду, тобто і в термін, на який вказує обстежена та слідчий у постанові. ОСОБА_4 було спричинено не менш, як 6-ти механічних дій тупого твердого предмету (предметів), частина при ударі об такий (такі). За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Локалізація та характер тілесних ушкоджень в області шиї верхніх кінцівок, підключичної області ліворуч, лівого колінного суглобу не суперечать механізму їх утворення, на який вказує обстежена в ході проведення слідчого експерименту.
Судово-медичний експерт ОСОБА_9 , будучи допитаною в судовому засіданні, в повному обсязі підтвердила висновок експерта № 3174-е від 21.08.2014 та роз'яснила, що вона особисто проводила огляд потерпілої ОСОБА_4 та була присутня в ході проведення слідчого експерименту. Механізм спричинення тілесних ушкоджень, про який розповіла потерпіла, не суперечить об'єктивним судово-медичним даним та узгоджується з її показами, даними при проведенні слідчого експерименту.
Оцінюючи докази в їх сукупності відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як такі, що виразилися в умисному легкому тілесному ушкодженні.
Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_7 , в яких він не визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та вважає його покази такими, які продиктовані бажанням уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
Зокрема, покази обвинуваченого ОСОБА_7 спростовані показами очевидця події - свідка ОСОБА_8 та показами потерпілої ОСОБА_4 , сумніватися в об'єктивності яких у суду не має підстав. Даний висновок суду ґрунтується на тому, що в матеріалах кримінального провадження не має даних про напад потерпілої ОСОБА_4 на обвинуваченого ОСОБА_7 , під час якого б потерпіла була ініціатором конфлікту та що саме вона розпочала активні дії по нанесенню ударів обвинуваченому, що дозволяло би останньому вчиняти дії по своїй самообороні. Навпаки, обвинувачений ОСОБА_7 10.07.2014 прийшов у будинок, де мешкає його колишня дружина, оскільки він сам зазначив, що проживає за іншою адресою. Саме ОСОБА_7 розпочав конфлікт з потерпілою, оскільки, перебуваючи у дворі будинку, щодо якого на цей час відбувається судовий розгляд цивільної справи щодо поділу майна подружжя, спровокував ОСОБА_4 на словесний конфлікт. Саме ОСОБА_7 , перебуваючи в домоволодінні АДРЕСА_3 , здійснював дії щодо вилучення майна, приналежність якого саме йому не визнається потерпілою ОСОБА_4 , тому він своїми діями ініціював цей конфлікт. Заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що потерпіла ОСОБА_4 нанесла йому тілесні ушкодження, а він лише захищався від її дій спростовані не тільки вищевикладеними показами потерпілої ОСОБА_4 і свідка ОСОБА_8 , але і спростовані даними судово-медичної експертизи № 3174-е від 21.08.2014 потерпілої ОСОБА_7 , відповідно до яких у неї виявлено 2 крововиливи та 13-ть синців.
Як слідує з висновку судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_4 спричинено не менш, як 6-ти механічних дій тупого твердого предмету (предметів) і лише частина з них при ударі об такий (такі). Це свідчить про те, що покази потерпілої ОСОБА_4 про отримання нею тілесних ушкоджень як внаслідок ударів по її тілу ОСОБА_7 , так і внаслідок поштовхів і подальших її ударів об стіну будинку, відповідають судово-медичним даним, про що також зазначив судово-медичний експерт ОСОБА_9 , вказуючи на те, що локалізація та характер тілесних ушкоджень в області шиї, верхніх кінцівок, підключичної області ліворуч, лівого колінного суглобу не суперечать механізму їх утворення, на який вказала ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту.
Суд критично оцінює заяви захисту та обвинуваченого ОСОБА_7 щодо неправдивості показів свідка ОСОБА_8 , оскільки такі заяви є голослівними та ґрунтуються виключно на припущенні того, що ОСОБА_8 , начебто, перебуває в матеріальній залежності від потерпілої ОСОБА_4 , оскільки проживає на території її домоволодіння та знаходиться на її утриманні. Ці заяви сторони захисту спростовані як показами свідка ОСОБА_8 , так і показами потерпілої ОСОБА_4 про відсутність такої залежності. Крім того, такі заяви не підтверджені будь-якими об'єктивними доказами, в той час як сторона захисту мала рівне право зі стороною обвинувачення на збирання доказів та подання їх до суду. Сам же факт виконання свідком ОСОБА_8 будівельних робіт у домоволодінні АДРЕСА_3 і його проживання у дворі потерпілої само по собі не може встановлювати або підтверджувати факту його залежності від потерпілої ОСОБА_4 .
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_10 про те, що 10.07.2014 вона, як особистий перукар обвинуваченого, нібито, випадково йдучи по АДРЕСА_3 , де раніше проживав її клієнт і де вона ніколи не була, щоби дізнатися про стан справ її клієнта і раптово побачила, як колишня дружина її клієнта, знаходячись у дворі, почала провокувати його на бійку, а її клієнт ОСОБА_7 в цей час тримав колишню дружину за руки, щоб вона його не била. Суд вважає, що покази свідка ОСОБА_10 містять ознаки завідомо неправдивих показів, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначили, що не бачили свідка ОСОБА_10 10.07.2014 на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 . Більше того, потерпіла ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_8 показали, що на час перебування обвинуваченого ОСОБА_7 у дворі АДРЕСА_3 ворота домоволодіння були зачинені, оскільки, по-перше, вони є автоматичними, а, по-друге, у дворі живе німецька вівчарка, яка вільно пересувається по подвір'ю, охороняє його і при наближенні до подвір'я сторонньої особи захищає двір і 10.07.2014 ця собака весь день вільно пересувалася у дворі. Сама же свідок ОСОБА_10 не змогла пояснити суду, яким чином вона змогла перебувати у дворі, де мешкає велика собака, яка її не знає, яким чином вона не була помічена жодним з учасників конфлікту, чому вона взагалі опинилася у дворі саме 10.07.2014, де ніколи не була, при тому, що її ніхто туди не запрошував, як так могло статися, що собака на неї не звернула уваги, а вона, побачивши конфлікт, не спілкуючись зі сторонами конфлікту, змогла оцінити ситуацію, визначити, що саме колишня дружина провокувала її клієнта, а він лише її тримав за руки, щоб вона його не побила. Викладене свідчить про неправдивість показів цього свідка та вказує на її спробу допомогти обвинуваченому ОСОБА_7 уникнути покарання за вчинене та значно зменшити його дійсну роль у конфлікті, який відбувся 10.07.2014.
Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що 10.07.2014 вони бачили подряпини на шиї ОСОБА_7 , оскільки ці свідки не були безпосередніми очевидцями конфлікту між колишнім подружжям ОСОБА_13 , а про всі обставини конфлікту їм відомо лише зі слів обвинуваченого.
З показів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , допитаних в суді, слідує, що потерпіла ОСОБА_4 начебто побила обвинуваченого ОСОБА_7 . Але про конфлікт потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_7 вони дізналися виключно зі слів обвинуваченого ОСОБА_7 , при тому, що ніяких тілесних ушкоджень у нього вони не бачили, з потерпілою не спілкувалися, а тому, їх покази ґрунтуються виключно на суб'єктивному уявленні однієї сторони конфлікту - показах обвинуваченого.
Аналізуючи покази свідків захисту, суд критично їх оцінює і знаходить такими, що не можуть бути прийняті судом як достовірні і такими, що підтверджують покази обвинуваченого щодо розвитку конфлікту 10.07.2014 і його наслідків, оскільки всі твердження свідків захисту ґрунтуються виключно на словах обвинуваченого ОСОБА_7 , який заінтересований в уникненні від кримінальної відповідальності, та спростовуються доказами сторони обвинувачення, а саме: показами потерпілої ОСОБА_4 в суді і під час слідчого експерименту, показами свідка ОСОБА_8 , а також об'єктивними судово-медичними даними, які роз'яснені і підтверджені показами судово-медичного експерта ОСОБА_9 , які є належними, допустимими та достовірними, а в їх сукупності і взаємозв'язку - достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_7 винуватим у пред'явленому обвинуваченні.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зі слів займається суспільно-корисною працею, відповідно до характеристики скарг на нього не надходило.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді громадських робіт.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення нових злочинів.
Потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили, що моральна шкода обґрунтовується завданням потерпілій фізичного болю, її приниження та знущання над нею, моральними стражданнями від побиття та вчинення щодо неї фізичного насилля.
Обвинувачений ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність у потерпілої ОСОБА_4 моральних страждань внаслідок вчиненого злочину, що підтверджується показами потерпілої ОСОБА_4 , а також висновком судово-медичної експертизи, в тому числі і щодо кількості виявлених у потерпілої ушкоджень.
У зв'язку із характером і глибиною моральних страждань, які перенесла потерпіла ОСОБА_4 , їх тривалістю, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості суд вважає, що заявлена сума 50000 гривень, як компенсація моральної шкоди, є явно завищеною, тому з обвинуваченого ОСОБА_7 на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, відповідно до ст. 127-129 КПК України, на її користь підлягає стягненню сума в розмірі 10000 гривень.
В задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Позовну заяву ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень.
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 в іншій частині - відмовити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1