"20" жовтня 2014 р.Справа № 916/3404/14
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.
За участю представників сторін:
Від прокуратури: Доброжан Н.І. (за посвідченням №010038 від 17.10.2012 р.);
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Саламаха О.В. (довіреність від 26.04.2013р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Приморської сільської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,
Суть спору: 22.08.2014 р. прокурор Кілійського району звернувся в інтересах держави в особі Приморської сільської ради до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.
15.09.2014р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. ГСОО №23922/14)відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви прокурора Кілійського району в інтересах держави в особі Приморської сільської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки у повному обсязі.
01.10.2014р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява згідно якої, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності по справі №916/3404/14 та відмовити у повному обсязі в задоволенні позовної заяви прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах приморської сільської ради по справі №916/3404/14 у зв'язку зі спливом строку давності.
09.10.2014р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог .
20.10.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прокуратурою Кілійського району проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок суб'єктами підприємницької діяльності на умовах оренди на території с.ПриморськеКілійського району Одеської області, в ході якої, встановлено, що між Приморською сільською радою та ТОВ «Технокомплект» 14.02.2008р. укладено договір оренди земельної ділянки із земель рекреаційного призначення площею 0,0158 га строком на 49 років (далі - договір), яка розташована на землях Приморської сільської ради.
Відповідний договір зареєстрований 14.02.2008р. у Кілійському районному відділі Одеської регіональної філії Центр державного земельного кадастру за №040852200002.
Пунктом 2.1.Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0158 га.
Як зазначено у п. 2.2. Договору, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - будівлі та споруди, які належать орендарю згідно договору купівлі продажу № 004-03 від 15.05.2003 року, /ТОВ "Інтер-Авто", ТОВ "Технокомплект"/, зареєстрованого державним комунальним підприємством Кілійське бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером :1124942 від 20.05.2003р.
Відповідно до п. 2.3.Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась.
Згідно п. 3.1.Договору, договір укладено строком на 49 років.
Пунктом 4.1. Договору, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 235 грн.42 коп. за рік, з розрахунку 01грн. 49 коп. за 1 кв.м.
Відповідно до п.4.5. Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках передбачених законом.
14.02.2014р. Приморською сільською радою, в особі сільського голови Тарасова А.С., було передано та прийнято ТОВ «Технокомплект» в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,0158 га., дані відомості підтверджуються наявним в матеріалах справи актом приймання передачі земельної ділянки в оренду.
20.06.2008р. Приморською сільською радою прийнято рішення №318-V-II «Про проведення нормативної грошової оцінки с.Приморське Приморської сільської ради», яким вирішено провести нормативну грошову оцінку земель населеного пункту с.Приморське.
Рішенням Приморської сільської ради №462-V-XV від 11.06.2009р. затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області.
27.04.2012р. Приморською сільською радою було прийняте рішення №238-V-XII «Про встановлення розміру орендної плати за землі сільської ради, які надаються юридичним та фізичним особам в довгострокове користування», відповідно до якого, вирішено встановити орендну плату за землі сільської ради, які надаються юридичним та фізичним особам в довгострокове користування, згідно з додатком.
Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Приморське , Приморської сільської ради, Кілійського району ,Одеської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0158 га орендованої ТОВ «Технокомплект» складає 49 686,26 грн.
27.05.2014р. головою Приморської сільської ради, надіслано відповідачеві супровідний лист з проектами додаткових угод до договорів, які пропонував підписати ТОВ «Технокомплект» та зазначив, що у випадку не виконання останнім зазначених вимог, Приморська сільська рада залишає право на звернення до судових та правоохоронних органів за захистом своїх прав із покладанням на ТОВ «Технокомплект» судових витрат.
Проте, відповідача на вищезазначений лист належним чином не відреагував.
Таким чином, позивач, посилаючись на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель населеного пункту с. Приморське , Приморської сільської ради, Кілійського району ,Одеської області, рішення Приморської сільської ради від 27.04.2012р. №238-V-XII «Про встановлення розміру орендної плати за землі сільської ради, які надаються юридичним та фізичним особам в довгострокове користування», звернувся з відповідним позовом до суду та з урахуванням поданого 09.10.2014р. уточнення до позовної, заяви просить суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки площею 0,0158 га строком на 49 років, яка розташована на землях Приморської сільської ради для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку та зареєстрованого у Кілійському районному відділі Одеської регіональної філії Центр державного земельного кадастру 14.02.2008р. за №040852200002, а саме:
- викласти п. 2.3 у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку, площею 0,0158 га становить 49 686,26 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №11-00-4/3095, складеного відділом Держземагенства у Кілійському районі»
- викласти п. 4.1. у наступній редакції: "Орендна плата земельної ділянки, для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку, площею 0,0158 га, що знаходиться на території Приморської селищної ради в межах населеного пункту, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки становить 1490 грн. 59 коп. (одна тисяча чотириста дев'яносто гривень п'ятдесят дев'ять коп.) на рік."
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, відповідно до ст. 2 ГПК України.
Відповідно до статті 14 Конституції України, частини 1 статті 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом прана власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Ізмаїльська міська рада є представницьким виборним органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
За вимогами пункту 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідна ради.
Згідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є поряд з іншим земля й природні ресурси, що є у власності територіальних громад.
Відповідно до статті 143 основного Закону України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.
Підставою для набуття територіальною громадою в особі Приморської сільської ради права комунальної власності на землю є безоплатна передача їй землі державою. Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.
Згідно до статті 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Приморська сільська рада, оскільки згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільський, селищних та міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Отже, уклавши договір сторони за цим договором домовилися щодо його умов.
За таких обставин, між сторонами за договором виникли правовідносини щодо користування зазначеною у договорі земельною ділянкою, які, у першу чергу, регулюються умовами договору, нормами земельного законодавства, а також загальними нормами матеріального права.
Встановлено, що ТОВ «Технокомплект» на підставі договору оренди землі від 14.02.2008 року, укладеного з Приморською сільською радою, використовується земельна ділянка із земель рекреаційного призначення площею 0,0158 га, що розташована на землях Приморської сільської ради.
Згідно з вимогами ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" також встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до вимог ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендареві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
У статтях 5,13,15,18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
Положенням статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Приморське, Приморської сільської ради, Кілійського району, Одеської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0158 га орендованої ТОВ «Технокомплект» складає 49 686,26 грн.
У ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативно грошової оцінки.
У ст. 274.1. Податкового кодексу України ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
Відповідно до п.4.5. Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках передбачених законом.
Таким чином, внесення змін щодо розміру орендної плати у договір оренди земельної ділянки у зв'язку з проведенням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає, як вимогам чинного законодавства, так і умовам укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 11 ГПК України визначено, що підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організація не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Що стосується заявленої відповідачем заяви в якій останній просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах приморської сільської ради по справі №916/3404/14 в повному обсязі, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як зазначалось вище, 27.05.2014р. головою Приморської сільської ради, надіслано відповідачеві супровідний лист з проектами додаткових угод до договорів, які пропонував підписати ТОВ «Технокомплект» та зазначив, що у випадку не виконання останнім зазначених вимог, Приморська сільська рада залишає право на звернення до судових та правоохоронних органів за захистом своїх прав із покладанням на ТОВ «Технокомплект» судових витрат.
В свою чергу ТОВ «Технокомплект» не надіслав Приморській сільській раді відповіді про результат розгляду пропозиції щодо укладання додаткових угод до договору оренди.
Таким чином, на момент звернення прокуратури в інтересах держави в особі Приморської сільської ради до суду з даним позовом, між сторонами не було підписано відповідних змін до договору оренди, що свідчить про наявність між сторонами відповідного спору.
Статтею 223 Господарського кодексу України визначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України , якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання встановлюються цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, початок перебігу позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
27.04.2012р. Приморською сільською радою було прийняте рішення №238-V-XII «Про встановлення розміру орендної плати за землі сільської ради, які надаються юридичним та фізичним особам в довгострокове користування», відповідно до якого, вирішено встановити орендну плату за землі сільської ради, які надаються юридичним та фізичним особам в довгострокове користування, згідно з додатком.
Тобто, право пропозиції внесення змін до договору оренди земельної ділянки із земель рекреаційного призначення площею 0,0158 га від 14.02.2008р., щодо розміру орендної плати за землю за приписами ст. 188 Господарського кодексу України виникло лише з моменту набрання законної сили рішенням Приморської сільської ради №238-V-XII від 27.04.2012р. «Про встановлення розміру орендної плати за землі сільської ради, які надаються юридичним та фізичним особам в довгострокове користування», а не з 20.06.2008р., як це стверджує відповідач.
Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності по справі №916/3404/14 в повному обсязі, у зв'язку із її недоведеністю та необґрунтованістю.
Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Приморської сільської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - задовольнити.
Внести зміни до договору оренди земельної ділянки площею площею 0,0158 га, яка розташована на землях Приморської сільської ради для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку та зареєстрованого у Кілійському районному відділі Одеської регіональної філії Центр державного земельного кадастру 14.02.2008р. за №040852200002.
Викласти п. 2.3 договору в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку, площею 0,0158 га становить 49 686,26 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №11-00-4/3095, складеного відділом Держземагенства у Кілійському районі»
Викласти п. 4.1. у наступній редакції: "Орендна плата земельної ділянки, для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку, площею 0,0158 га, що знаходиться на території Приморської сільської ради в межах населеного пункту, розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки становить 1490 грн. 59 коп. (одна тисяча чотириста дев'яносто гривень п'ятдесят дев'ять коп.) на рік."
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 42, код ЄДРЮОтаФОП 30598416) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судові витрати в розмірі 1 218,00 грн. /одна тисяча двісті вісімнадцять грн./
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 27.10.2014 року.
Суддя Ю.О. Зайцев