28 жовтня 2014 р. Справа № 903/889/14
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с.Баїв, Волинська область
до відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю ''Україна-Баїв'', с.Баїв, Волинська область
публічного акціонерного товариства ''Аграрний фонд", м.Київ
про визнання недійсним біржового договору поставки зерна врожаю 2014року №571 Ф від 04.04.2014 року
Суддя Шум М. С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, адвокат (договір про надання правової допомоги від 17.10.2014р.), ОСОБА_2, юрисконсульт (дов. від 16.07.2014 року №2)
від відповідачів: ТзОВ «Україна-Баїв» - Усаченко О.В, представник (дов. від 16.10.2014р.), Павлович І.І., представник (дов. від 16.10.2014р.); ПАТ «Аграрний Фонд» - Білецький А.В., представник (дов. від 13.05.2014р. №137)
Суть спору: позивач - СГ ТзОВ "Україна" звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів - ТзОВ "Україна-Баїв", ПАТ "Аграрний фонд" та просить суд визнати недійсним біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року №571Ф, укладений між ТзОВ "Україна-Баїв" та ПАТ "Аграрний фонд" 04.04.2014 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на таке:
- ТзОВ "Україна-Баїв" було створено не для заняття підприємницькою діяльністю, а для прикриття незаконної діяльності, ТзОВ "Україна-Баїв" не має правосуб'єктності, тобто не може бути суб'єктом цивільних відносин, зокрема стороною договору;
- ТзОВ "Україна-Баїв" не відповідає вимогам законодавства до товаровиробника, в якого Аграрний фонд закуповує зерно за біржовим контрактом адже немає посівних площ для вирощування достатньої кількості зерна для закупівлі Аграрним фондом, не подало належних документів, необхідних згідно вимог законодавства, для укладення спірного біржового контракту.
Відтак позивач зазначає, що укладення біржового контракту не направлене на настання реальних наслідків - закупівлю фондом зерна, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України.
В додаткових пояснення від 27.10.2014 року позивач додатково обґрунтовує порушене право та посилається на обставини, які на думку позивача свідчать про зловживання посадовими особами ТзОВ «Україна-Баїв» при укладенні оспорюваного договору, а тому вважають, що оспорюваний правочин не спричинив реального настання наслідків, які ним обумовлювалися, що в силу ч. 5 ст. 203 ЦК України підставою для визнання його недійсним.
Відповідач 1 - ТзОВ «Україна-Баїв» у відзиві від 02.10.2014 року у позові просить відмовити, оскільки товариство при укладенні спірного контракту надало весь пакет документів, визначених договором та нормами чинного законодавства. 09.09.2014 року між відповідачами укладено додатковий договір щодо визначення ціни поставки та 09.092014 року підписано акт передавання-приймання зерна згідно біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року №571 Ф від 04.04.2014 року. Поставлена продукція була повністю оплачена ПАТ "Аграрний фонд". До відзиву долучено підтверджуючі документи. Відтак, станом на момент пред'явлення позову оспорюваний контракт був виконаний. Позивач не навів жодної норми чинного законодавства, яку б порушили відповідачі при укладенні спірного правочину.
Відповідач 2 - ПАТ «Аграрний фонд» в письмових поясненнях від 20.10.2014 року №118 просить у позові відмовити. При цьому зазначає, що спірний правочин виконаний обома сторонами у повному обсязі. Таким чином, біржовий контракт поставки зерна врожаю 2014 року №571Ф від 04.04.2014 року був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. ТзОВ «Україна-Баїв» надано усі необхідні документи для укладення спірного правочину, зокрема, довідку Управління агропромислового розвитку Луцької РДА Волинської області від 24.03.2014 року №131/10/2-14 про середню врожайність пшениці по району за 2009-2013 року.
Крім того, ПАТ "Аграрний фонд" не фінансується за рахунок коштів державного бюджету, у зв'язку з чим є хибним твердження позивача про бажання ТзОВ "Україна- Баїв" привласнити бюджетні кошти. Державна спеціалізована бюджетна установа Аграрний фонд та ПАТ "Аграрний фонд" є різними юридичними особами та здійснюють свою діяльність окремо одна від одної.
Оспорюваний договір було укладено між ПАТ "Аграрний фонд" та ТзОВ "Україна-Баїв", а отже виконання СГ ТзОВ "Україна" форвардних контрактів у минулих роках, які укладено з іншою юридичною особою не має значення та не є належним доказом у даній справі.
Постанова КМУ від 06.07.2005 року №543 "Про Аграрний фонд" регулює основні засади діяльності Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд, жодного відношення до діяльності ПАТ "Аграрний фонд" немає, а тому посилання відповідача на дану постанову є безпідставним.
28.10.2014 року представником позивача на адресу суду подано клопотання від 28.10.2014 року про витребування доказів, що містяться в матеріалах справи Луцького міськрайонного суду Волинської області на підтвердження факту засівів та обробки СГ ТзОВ "Україна", а не ТзОВ "Україна-Баїв", а також втребувати у Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області акт перевірки ТзОВ "Україна-Баїв" питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по операціях за період з 01.07.2013р. по 30.06.2014р.
Суд розглянувши зазначені клопотання не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки стороною у достатній мірі не обґрунтовано необхідність отримання цих доказів та важливість їх наявності в матеріалах справи, а також суд зазначає, що при подачі клопотання про витребування доказів саме заявник зобов'язаний довести обставини, що перешкоджають йому отримати вказані в клопотанні докази, таких обставин стороною не наведено. Окрім цьому, представником позивача є адвокат ОСОБА_1, яка в силу норм спеціального закону наділена правом отримувати докази необхідні для захисту інтересів довірителя, а тому за даних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в справі документами.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
04 квітня 2014 року між публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» в особі брокера-покупця ОСОБА_6, який діє на підставі договору-доручення від 08.01.2014 року №01-06/14 та товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» в особі брокера-продавця ОСОБА_7, брокерської контори №197 ТзОВ «Статус.КВО», який діє на підставі договору-доручення від 04.04.2014 року та довіреності від 01.06.2013 року укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року №571 Ф (а. с. 6-9).
Відповідно до ст. 202. ч..2 ст. 203, ст. ст. 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 9.2 договору ТзОВ «Україна-Баїв» передає ПАТ «Аграрний фонд» у власність товар: пшениця м'яка 3 клас, а ПАТ «Аграрний фонд» зобов'язаний прийняти товар та оплатити його. Термін поставки: до 01 жовтня 2014 року включно. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта передавання-приймання на всю кількість товару на базисі поставки відповідно до умов цього договору. Цей договір набуває чинності з моменту його укладення та реєстрації на Аграрній біржі.
Згідно відмітки на спірному договорі його зареєстровано Аграрною біржею 04.04.2014 року.
Додатковим договором від 09.09.2014 року до спірного біржового договору сторони узгодили п. 3.3 відповідного договору, а саме вартість партії товару, яка разом з ПДВ становить 2 241 950 грн. 00 коп. (а. с. 82-83).
Відповідно до долученого до матеріалів справи акту передавання-приймання зерна від 09.09.2014 року до біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року №571Ф від 04.04.2014 року ПАТ «Аграрний фонд» приймає у власність на складі: ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» пшеницю м'яку 3 класу врожаю 2014 року у кількості 1 000, 000 тонн на загальну суму 2 241 950 грн. 00 коп. Зерно, що передається відповідає вимогам ДСТУ 3768:2010. Покупець до продавця претензій щодо кількості та якості зерна не має (а. с. 84).
Прийом-передачі майна сторонами не заперечується, відповідачами підтверджується.
На виконання умов спірного біржового договору ПАТ «Аграрний фонд» оплатив товар поставлений згідно біржового договору поставки №571 Ф від 04.04.2014 року повністю, що підтверджується платіжним дорученням №968 від 17.04.2014 року на суму 1 215 200 грн. 00 коп. та платіжним дорученням №3719 від 17.09.2014 року на суму 1 026 750 грн. 00 коп., а всього: 2 241 950 грн. 00 коп. (а. с. 90).
Позивач просить визнати біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року №571Ф від 04.04.2014 року недійсним.
Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позивач зазначає, що ТзОВ «Україна-Баїв» створене для прикриття незаконної діяльності, не має правосуб'єктності, тобто не може бути стороною договору
Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Статтями 91, 92 ЦК України встановлено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДРПОУ щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв», код 38815285, вул. Перемоги, 1, с.Баїв, Луцький район, Волинська область, види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а. с. 13-15) та Статут ТзОВ «Україна-Баїв», затверджений протоколом установчих зборів засновників товариства №4 від 24.02.2014 року (а. с. 59-81).
Відтак, позивач на надав суду будь-яких належних та допустимих доказів щодо неможливості ТзОВ «Україна-Баїв» бути суб'єктом цивільних відносин.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
Як підставу визнання спірного договору недійсним позивач зазначає невідповідність ТзОВ «Україна-Баїв» вимогам законодавства до товаровиробника, в якого Аграрний фонд закуповує зерно та ненадання необхідних документів для укладення спірного договору.
Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» є акціонерним товариством, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2013 року №364. Статут товариства затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №698. Відповідно до п. п. 8-14, 17 статуту товариство є юридичною особою та набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Товариство має у власності відокремлене майно (в тому числі нерухоме), може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, у тому числі укладати угоди (договори, контракти), вчиняти інші правочини.
Товариство провадить свою діяльність на комерційній основі і володіє, користується та розпоряджається належним йому майном.
Товариство має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків.
Товариство має печатку та фірмовий бланк із своїм найменуванням.
Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями Товариства. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах належного майна відповідно до закону.
Товариство має цивільну правоздатність і дієздатність, може бути позивачем та відповідачем у суді, а також у юрисдикційних органах інших держав.
Метою діяльності Товариства є створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства, функціонування ринку сільськогосподарської продукції, підтримки вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника, а також одержання прибутку від провадження господарської діяльності відповідно до законодавства.
Пунктом 2.1 біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року №571Ф від 04.04.2014 року сторони узгодили перелік документів, які повинен подати постачальник ТзОВ «Україна-Баїв» зокрема, довідка про орендовані землі та землі, що належать підприємству на праві власності чи праві постійного користування, видана уповноваженим органом; довідки з управлінь агропромислового розвитку районних державних адміністрацій про площі посіві всіх культур під урожай 2014 року, про посівні площі підприємства по заявленій культурі за 5 років, про врожайність відповідної культури за останні 5 років, про врожайність за 5 років по району, де знаходяться поля підприємства (в разі необхідності).
На виконання умов спірного договору товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» надано публічному акціонерному товариству «Аграрний фонд» наступні документи:
- довідку Одерадівської сільської ради Луцького району Волинської області від 24.03.2014 року №60/1.15 про орендовані товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» землі загальною площею 698,57 га. (а. с. 106);
- довідку Управління агропромислового розвитку Луцької РДА від 24.03.2014 року №131/10/2-14 про середню врожайність пшениці по району за 2009-2013 роки (а. с. 107).
Копії відповідних документів долучені до матеріалів справи публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд». ПАТ «Аграрний фонд» також зазначає, що у випадку якщо підприємство працює менше 5 років чи не займалось вирощуванням заявленої культури надається довідка(и) з управління агропромислового розвитку районної державної адміністрацій про врожайність за 5 років по району, де знаходяться поля підприємства. Відповідна довідка надана товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв».
Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю «Україна-Баїв» на підтвердження зайняття сільськогосподарською діяльністю, зокрема, вирощування зернових культур долучено до матеріалів справи витяги-довідки Управління держземагенства у Луцькому районі Волинської області від 18.02.2014 року №01-01- 18/234 та №01-01-18/234 (1) про грошову оцінку земель, що закріплені за товариством (а. с. 91-92) та інформацію щодо посівних площ сільськогосподарських культур під урожай 2014 року (а. с. 93-94).
Позивач також зазначає, що укладення спірного договору порушує інтереси СГ ТзОВ «Україна» як товаровиробника зерна. При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи форвардні біржові контракти та акти передавання-приймання зерна, укладені з державною спеціалізованою бюджетною установою Аграрний фонд, проте не з публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд».
Твердження позивача про укладення спірного біржового договору не з метою настання реальних наслідків спростовується викладеним, долученими до матеріалів справи документами, які підтверджують виконання сторонами умов договору (акт приймання-передачі, платіжні доручення про повну сплату коштів за товар).
Суд також зазначає, що в п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено таке: за загальним правилом статті 217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, у зв'язку з чим позовні вимоги не можна вважати обгрунтованими.
Відповідно до п. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 року №6 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Підстави віднесення судових витрат на відповідачів відсутні.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -
У позові відмовити.
Повний текст рішення
складений 30.10.2014
Суддя М. С. Шум