Справа № 466/5406/14-к
29 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Львова
В складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого, востаннє: 26.08.2003 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 289 КК України до покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України;
21 січня 2014 року близько 17:00 год. обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на сходовому майданчику у під'їзді будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, наніс декілька ударів кулаками в голову та інші ділянки потерпілого ОСОБА_5 , який від нанесених ударів впав на сходи. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 , скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_5 , відкрито заволодів його мобільним телефоном марки «Самсунг», вартістю 1030 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 10 гривень, на рахунку якого знаходились гроші в сумі 10 гривень, картою пам'яті об'ємом 2 Гб, вартістю 50 гривень і грошовими коштами в сумі 400 гривень та 270 євро (станом на 21.01.2014 року 2926,8 грн.). Внаслідок вчинення цих дій, обвинувачений ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 4426,8 гривень.
Згідно виснвоку судово-медичної експертизи № 118 від 22 січня 2014 року, у потерпілого ОСОБА_5 , виявлені: синець і садно на лівій половині обличчя, два крововиливи на верхній і нижній губі, 2 синці на лівій вушній раковині, 2 синці в ділянці правого передпліччя. Вказані тілесні ушкодження утворились від неодноразової дії тупого предмета, могли виникнути від удару рукою, ногою 21 січня 2014 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 21 січня 2014 року близько 17:00 год. він, перебуваючи на сходовому майданчику у під'їзді будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , наніс декілька ударів кулаками в голову та інші ділянки потерпілого ОСОБА_5 , який від нанесених ударів впав на сходи та відкрито заволодів його мобільним телефоном марки «Самсунг» і грошовими коштами в сумі 400 гривень та 270 євро.
Додатково обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що шкоду потерпілому відшкодував та щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого і дослідженням письмових доказів по особі обвинуваченого, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження. Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше судимий, його характеристику з місця проживання, щире каяття та відшкодування шкоди є обставинами, які пом'якшують покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів є обставинами, які обтяжують покарання, вважає, що покарання слід обрати в межах санкції частини статті за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у виді домашнього арешту слід залишити до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін у виді домашнього арешту.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1