Дата документу 27.10.2014 Справа № 334/4067/14-к
Провадження № 1-кп/334/346/14
27 жовтня 2014 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджен. м. Запоріжжя, громадянки України, знаходиться у декретній відпустці, заміжньої, маючоїсередньотехнічну освіту, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має на утриманні сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судиму в силу ст..89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.121 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014080050000945 від 03.03.2014 року,-
03.03.2014 року, приблизно о 20.05 годині, ОСОБА_6 , знаходячись за місцем сумісного помешкання з співмешканцем ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_3 , під час сварки із ОСОБА_7 , який перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, наближався до неї з невизначеним умислом та демонструючи відносно неї агресивність, яка містила в собі погрози заподіяння їй тілесних ушкоджень та насильственного переривання її вагітності, не передбачаючи можливості настання смерті ОСОБА_7 від вчинених нею дій, але повинна була і могла її передбачити, діючи з більшою обачністю, спричинила останньому кухонним ножем, який тримала в правій руці, одиночне проникаюче колото-різане поранення живота з локалізацією шкіряної рани на передній черевній стінці вліво від серединної лінії з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, прямого м'яза живота, апоневроза зовнішнього косого м'яза живота , очеревини, лівої долі печінки, воротної вени , з вилиттям у черевну порожнину 1400 мл. крові, що обумовило гостру крововтрату, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження ,небезпечне в момент заподіяння та внаслідок якого ОСОБА_7 помер на місці події.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_8 свою провину у вчиненні ненавмисного вбивства свого цивільного чоловіка визнала повністю, пояснив суду, що більше 3років мешкала однією сім'єю з ОСОБА_7 . Між ними часто виникали сварки та бійки на ґрунті вживання останнім алкогольних напоїв, т.я лише вона працювала, а ОСОБА_7 всі гроші пропивав. 03 березня 2014 року, зранку вона знаходилась за адресою свого помешкання у квартирі АДРЕСА_3 . Зранку ОСОБА_7 продав раніше обрізаний металевий провід, і приніс до дому 2 яблука, тюльку та 2 літра пива. Вони пообідали, при цьому вона випила стакан пива, після чого заснула, бо через вагітність почувалась не добре. У вечері, десь біля 19-00 годин її розбудив ОСОБА_7 , який був сильно п'яний. Вона висловила зауваження щодо того, що ОСОБА_7 знайшов гроші на алкоголь, а грошей їй на ліки та аналізи, який призначив лікар в зв'язку із вагітністю не має. ОСОБА_7 почав нервувати, голосно кричати на неї, в той час коли вона сиділа на дивані, біля якого був розташований журнальний столик. Потім ОСОБА_7 з силою вирвав шнур від телевізора з розетки, замахнувся на неї та з погрозою, що він їй наразі примусово зробить аборт, почав наближатися до неї. Так як відступати їй не було місця, бо вона була зажата диваном та журнальним столиком, вона правою рукою схопила ніж, який лежав на столі, і яким вони різали продукти, та виставила його перед собою на рівні своєї грудної клітки з метою налякати ОСОБА_7 . Але це не зупинило останнього, він продовжив рух та наткнувся животом на ніж. Все відбулось дуже швидко. Після чого побачивши кров, вона схопила якусь одежу та дала ОСОБА_7 з метою прикриття рани. Після чого пішла до свого двоюрідного брата ОСОБА_9 , який мешкав із ОСОБА_10 , щоб викликати швидку допомогу, бо в квартирі жоден з телефонів не працював. Після чого разом із ОСОБА_10 пішла до квартири де залишився ОСОБА_7 , і який вже лежав на ліжку та стогнав. Їй стало зле і вона повернулась до квартири ОСОБА_9 , де і знаходилась до приїзду міліції. У вчиненому кається. Добавила, що між ними постійно виникали сварки, ОСОБА_7 коли був п'яним бив її, і тому вона збігла від нього у січні 2014 року до реабілітаційного центру «Країна милосердя», але знов повернулась до ОСОБА_7 , бо зрозуміла, що вагітна від нього. Вибачилась перед потерпілою та просила строго її не наказувати, бо наразі у неї народився син та з'явилась можливість упорядкувати своє життя.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 пояснила, що вона доводилась ОСОБА_7 двоюрідною сестрою. Близьких родинних стосунків з ним вона не підтримувала, бо брат зловживав спиртними напоями та декілька разів відбував покарання у місцях позбавлення волі. Про те, що її брат помер вона дізналася від сусідів, які повідомили, що він помер від ножового поранення, яке заподіяла його співмешканка на ім'я ОСОБА_12 . Цивільний позов нею заявлений не був. На суворому покаранні для обвинуваченої не наполягала.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що тривалий час знайома з ОСОБА_7 , з обвинуваченою познайомилась, т.я. остання співвмешкала з ним. 03 березня 2014 року десь о 20.00 год. біля вхідних дверей своєї квартири, яка находиться у сусідньому під'їзді до квартири ОСОБА_7 , почула жіночий плач. Коли її чоловік відкрив двері, то вони побачили ОСОБА_8 , яка дуже плакала, і вже у квартирі сказала, що «мабуть я зарізала ОСОБА_14 ». Далі вона разом з ОСОБА_8 пішли до квартири ОСОБА_7 , де останній лежав на ліжку та стогнав. Після чого, в зв'язку з тим, що у квартирі ОСОБА_7 був відсутній телефон, а мобільний розбитий, вона викликала швидку допомогу. Дочекавшись Швидку медичну допомогу, лікарі якої констатували смерть ОСОБА_7 . ОСОБА_8 в цей час знаходилась в її квартирі з її сином 2013 р.н. Після чого працівники міліції затримали ОСОБА_8 . Також свідок додала, що знаючи ОСОБА_7 з 1985 року, може охарактеризувати його як грубу, психічно-невроважену людину, який взагалі не працював, іще за життя матері жив за її кошт, а після смерті матері у грудні 2012 року та знайомства з ОСОБА_8 на початку 2013 року, став її утриманцем. Також пояснила, що ОСОБА_7 декілька разів спричиняв Ганні тілесні ушкодження, рвав їй одяг, в зв'язку з чим, щоб сховатися від ОСОБА_7 вона уночі прибігала до них.
Допитаний свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що померлий ОСОБА_7 доводився йому рідним дядьком, і він також прописаний за адресою АДРЕСА_4 , де раніше мешкав, коли навчався у м.Запоріжжі, і коли була жива бабуся - мати ОСОБА_7 . Пояснив, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 часто виникали сварки, під час яких обидва наносили друг другу тілесні ушкодження. Додав, що 03 березня 2014 року йому у вечері подзвонила ОСОБА_8 та повідомила, що вдарила ножем ОСОБА_14 , більше нічого не повідомляла. Коли він протягом 20-30 хвилин приїхав додому, то там знаходились працівники міліції. Йому повідомили, що дядько помер від ножового поранення. Уточнив, що про раніше нанесені тілесніушкодження ОСОБА_7 , йому було відомо зі слів останнього .
Також вина ОСОБА_8 у вчинення вбивства з необережності підтверджується письмовими матеріалами справи, які проголошені прокурором : протоколом огляду місця події від 03.03.2014 року, з якого вбачається що місцем заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_7 є квартира АДРЕСА_3 . (а.с. 16-23); протоколом слідчого експерименту щодо відтворення обстановки та обставин події, згідно якого, ОСОБА_8 відтворила обставини вчинення злочину, які співпадають з її показаннями (а.с.166-170);
З висновків судово-медичної експертизи № 823 від 02.04.2014 року вбачається, що потерпілому було заподіяно одиночне проникаюче колото-різане поранення живота з локалізацією шкіряної рани на передній черевній стінці вліво від серединної лінії з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, прямого м'яза живота, апоневроза зовнішнього косого м'яза живота , очеревини, лівої долі печінки, воротної вени , з вилиттям у черевну порожнину 1400 мл. крові, що обумовило гостру крововтрату, яке має признаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті, а також ссадна та внутришкіряний крововилив на правої бокової поверхневі шиї, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження та не знаходиться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті.
Вказане тілесне ушкодження могли бути заподіяні, за висновком судової медично-криміналістичної експертизи № 146 від 21.04.2014 року, металевим ножем, вилученим з місця події ( а. с. 79 - 84 ).
Крім того, відповідно до висновків вказаної експертизи, у крові померлого виявлений етиловий алкоголь концентрацією 3,2 проміле, яка у живих осіб викликає стан сильного алкогольного сп'яніння.
З висновків судово-дактилоскопичної експертизи № 73 від 10.03.2014 року, вбачається, що на поверхні ножа, вилученого у ході огляду місця події з квартири АДРЕСА_3 слідів папілярних узорів рук не виявлено (а.с.64-68).
З висновків судово-медичної експертизи №1044 04.03.2014 року вбачається, що станом на 04.03.2014 року у обвинуваченої ОСОБА_8 на лівої голені є крововилив, як кваліфікується як легке тілесне ушкодження (а.с. 96), при цьому в описовій частині висновку вказано, що вказане тілесне ушкодження заподіяно в результаті конфлікту із співмешканцем.
Вказані докази, в сукупності, підтверджують показання ОСОБА_8 про відсутність у неї умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які потягли смерть цивільного чоловіка. Водночас, вони свідчать про наявність в діях ОСОБА_8 ознак вбивства з необережності, адже в результаті її дій було заподіяно одиночне проникаюче колото-різане поранення живота з ушкодженням життєво важливих органів, з вилиттям у черевну порожнину 1400 мл. крові, що обумовило гостру крововтрату, що нею було застосоване в момент заподіяння тілесних ушкоджень фізичне зусилля, достатнє для проникнення знаряддя (кухонного ножа) через одежу з пошкодженням печінки та воротної вени.
Суд погоджується з доводами захисту, про те, що дії ОСОБА_8 не були направлені на протиправне заподіяння смерті потерпілому, оскільки нею не було завдано цілеспрямованого удару в життєво важливий орган, все трапилось через перебування потерпілого в стані сильного алкогольного сп'яніння, який через сп'яніння втратив орієнтування та рівновагу, насунувся на обвинувачену і як потім з'ясувалось, нанизався на ніж, який остання тримала в руці лезом в напрямку потерпілого.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого.
Так, в обґрунтування вини ОСОБА_8 , крім вище вказаних доказів, які жодним чином не спростовують показання ОСОБА_8 щодо механізму та способу заподіяння тілесного ушкодження, сторона обвинувачення поклала покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 Хоменко ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .
Але явка цих свідків обвинувачення стороною обвинувачення всупереч вимогам ст..23 ч.3 КПК України, яка вказує на обов'язок сторони обвинувачення забезпечити присутність свідків під час судового розгляду з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, не забезпечена. На судові повістки свідки не з'явилися.
Інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_8 наміру на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, і які спричинила смерть потерпілого, стороною обвинувачення не надано.
Згідно з приписами ст..95 ч.4 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо приймав під час судового засідання. При цьому суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Згідно ст..62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Всі сумніви по справі, в тому числі що стосується достатності зібраних фактичних даних повинні тлумачитись на користь підсудних.
Виходячи з вищенаведеного , суд приходить до висновку, що обвинувачення за ч.2 ст.121 КК України свого підтвердження в судовому засіданні не знайшло.
Також суд вважає недоведеним факт перебування ОСОБА_8 під час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, бо жодним належним чином, а саме висновком лікаря-нарколога не підтверджено, що не спростовано стороною обвинувачення. Пояснення обвинуваченої щодо вживання одного стакану пива не може достовірно свідчити про алкогольне сп'яніння. Тому ця обставина підлягає виключенню з обвинувачення.
Умисні дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.1 ст.119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.
При призначенні покарання обвинуваченій, суд ураховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який не є тяжким, думку потерпілої щодо призначення обвинуваченій не суворого покарання, характеристику та поведінку потерпілого ОСОБА_7 , особу обвинуваченої, яка у вчиненому кається, провину визнала у повному обсязі,позитивно характеризувалася за попереднім місцем роботи, раніше не судима, скоїла злочин, перебуваючи в стані вагітності, має на утриманні новороджену дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити їй покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі, що буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Речовими доказами слід розпорядитися у відповідності до ст..100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючисьст.119 ч.1 КК України, ст. ст. 368-370,373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.119КК України і призначитиїй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст..76 п.3 КК України зобов'язати ОСОБА_8 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання , роботи або навчання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну чинність ОСОБА_8 залишити домашній арешт.
Речові докази, які зберігаються в камері схову Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізький області за квитанцією №272, а саме змиви речовини бурого кольору, фрагмент підковдри, фрагмент простирадла, футболку з трупа ОСОБА_7 , зразки волосся та крові ОСОБА_7 , зрізи вільних кінців нігтьових пластин з рук ОСОБА_7 та з рук ОСОБА_8 ,, змиви з рук ОСОБА_8 , зразки крові ОСОБА_8 , одяг ОСОБА_8 (футболку, спортивну кофту, лосини), матеріал для можливого ДНК - дослідження з ножу, вилученого в ході огляду місця події та виявлений після проведення судової цитологічної експертизи зрізів вільних кінців нігтьових пластин з рук ОСОБА_7 - знищити.
На вирок може бути подана апеляція в Запорізький апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Суддя: ОСОБА_1