ун. № 759/4204/14-ц
пр. № 2/759/2696/14
09 жовтня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Борденюка В.В.,
при секретарі Трегубенку М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: ПН КМНО ОСОБА_2, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві,
У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати договір купівлі-продажу, що був посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3,14 вересня 2002 року, за реєстровим номером 2896, дійним. Крім того, позивч просив визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті матері, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, залишилась спадщина, до складу якої входить вищевказана квартира. Однак позивач вказує на те, що при зверненні до нотаріуса, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Так, ОСОБА_1 посилається на те, що 24.01.2014 року він отримав листа від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за змістом якого позивач звернувся до нотаріуса з усним запитом з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 і належала його матері, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вказана квартира була куплена за договором купівлі-продажу, що був посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14 вересня 2002 року за реєстровим № 2896 і був зареєстрований Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвертаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна» 23 вересня 2002 року. За даним договором покупцями квартири, в рівних частках кожний, були ОСОБА_5 та ОСОБА_4; крім того, на момент підписання договору померла ОСОБА_4 не змінила своє прізвище, після одруження на «ОСОБА_4»; разом із цим, приватний нотаріус КМНО ОСОБА_2 вважає окрему частину договору купівлі-продажу нікчемною; за таких обставин, видача свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частку квартири АДРЕСА_1, на думку нотаріуса, не вбачається за можливе.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити.
Представник Головного управління юстиції у м. Києві у судове засідання не з'явився, до суду направив заперечення, у яких вказував на те, що ГУЮ у м. Києві не може бути відповідачем у вказаній справі.
Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_2 у письмовій заяві до суду просила проводити розгляд даної справи у її відсутність.
Представники Київської міської ради та третіх осіб у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про час і місце судового засідання, явку свого представника в судове засідання не забезпечили.
Викладене є підставою для розгляду даної справи у відсутність відповідачів у загальному порядку.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог даного позову, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 14.09.2002 року придбали у рівних частинах квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 14 вересня 2002 року, посвідченого ПН КМНО ОСОБА_3
11 січня 2002 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали шлюб; після одруження прізвище дружини було змінено на «ОСОБА_4».
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла.
Надаючи пояснення суду щодо змісту заявленого позову, ОСОБА_1 вказав на те, що, 24.01.2014 року, на усний запит позивача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з розбіжністю прізвища померлої ОСОБА_4 та особи зазначеної в договорі купівлі-продажу.
Аналогічні пояснення у підтвердження вимог позивач виклав у позовній заяві.
Крім того, у матеріалах справи міститься зазначений у позові лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 24.01.2014 року про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру.
Наведені обставини і стали підставою для заявлення ОСОБА_1 даного позову до Київської міської ради, Головного управління юстиції у м. Києві про визнання договору купівлі-продажу квартири укладеним і визнання права власності на квартиру у порядку спадкування.
Водночас, за змістом статті 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності; належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.
Беручи до уваги зміст положення статті 392 ЦК України, суд бере до уваги те, що у даному випадку Київська міська рада і Головне управління юстиції у м. Києві не можуть бути відповідачами у даній справі, оскільки між ними і позивачем відсутні спірні майнові приватноправові відносини. Так, Київська міська рада і Головне управління юстиції у м. Києві не оспорювали будь-яких майнових прав позивача, як спадкоємців на квартиру АДРЕСА_1.
Водночас, у ході розгляду даної справи, позивачем не було вказано на існування такого спору із будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою.
Водночас, зі змісту даного позову вбачається, що у даному разі мова не йде про оспорювання відповідачами дійсності, факту укладення чи дотримання вимог Закону про нотаріальне посвідчення вказаного договору купівлі-продажу квартири від 14 вересня 2002 року, посвідченого ПН КМНО ОСОБА_3
Викладене свідчить про те, що застосовані позивачем способи захисту свого цивільного права, такі, як визнання договору дійсним і визнання права власності на майно в порядку спадкування, не відповідають дійсним обставинам справи, що свідчить про безпідставність вимог даного позову і є підставою для відмови у його задоволенні.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного управління юстиції у м. Києві відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: