13 жовтня 2014 року Справа № 9104/27923/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити нарахування та виплатити державної та додаткової пенсії,-
ОСОБА_1 30.03.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в якому просив визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати останнього нарахувати і виплатити за період з 30.09.2010 року по 30.03.2011 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які обчислюють згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження), позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу за період з 30.09.2010 року по 30.03.2011 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію, за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які обчислюються відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум, в решті позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є інвалідом ІІ групи в зв'язку з захворюванням, що пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Однак призначення (перерахунок) і виплата усіх інших видів пенсій та виплат, в тому числі і пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюють управління в районах та містах (Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року за №209/14900).
Апелянт вказує, що у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, позивачу була надана відповідь з роз'ясненням порядку звернення за призначенням державної пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (відповідь головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 10.03.2011 року № 261/С-01). Всупереч цьому, суд прийняв немотивоване рішення, не взявши до уваги доводи відповідача та не обґрунтувавши їх неприйняття судом, та зобов'язав головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вчинити незаконні дії та виконати функції, які йому не властиві.
На підставі викладеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, є інвалідом ІІ групи.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам IІ групи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.п.12, п.28 розділу II Закону України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 23 листопада 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року, текст ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у новій редакції. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення п. 28 вказаного закону, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного рішення, у якому було вказано на преюдиційність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Відповідач виплачував позивачу додаткову пенсію в менших розмірах, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні позивачу розмірів додаткової пенсії, застосуванню підлягають ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадана вище постанова уряду, оскільки остання істотно звужує обсяг раніше встановлених законом прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд першої інстанції правильно вважав, що позивач має право на проведення перерахунку та виплату додаткової пенсії, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 30.09.2010 року по 30.03.2011 року.
Стосовно позовних вимог щодо перерахунку та виплати основної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів приходить до висновку, що в задоволені таких слід відмовити, оскільки, згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (а. с. 6), ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З врахуванням вище наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст.197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити частково, скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2011 року у справі № 2а-3934/11.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 30 вересня 2010 року по 30 березня 2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин