Справа № 675/1951/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Матвієць Я.С.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
28 жовтня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. , Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області на постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії ,
В липні 2014 року позивач звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Ізяславському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певні дії; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України, включивши до складу заробітної плати, з якої нараховується пенсія, індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення і матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань- з 14.02.2011 року.
Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 серпня 2014 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача; зобов"язано управління Пенсійного фонду в Ізяславському районі Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_2, починаючи з 02.04.2014 року з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітньої плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообо"язкове державне пенсійне стрхування.В іншій частині позову відмовити за його безпідставністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 серпня 2014 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.197 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Ізяславському районі та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про державну службу"
07 липня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Ізяславському районі Хмельницької області із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив включити до заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, суми матеріальних допомог та індексації.
Листом управління Пенсійного фонду України у Ізяславському районі Хмельницької області від 21 липня 2014 року № 35/л-9 у перерахунку пенсії позивача відмовлено.
Не погодившись з відмовою управління Пенсійного фонду України у Ізяславському районі Хмельницької області, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95 ВР визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 212 є складовою заробітної плати. На суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань і індексацію нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що відображено у наданій відповідачу довідці форми 5-1.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Згідно зі ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
В силу вимог ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Для перерахунку пенсії позивачем була надана довідка про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", отримані в Фінансовій інспекції Хмельницької області, в якій зазначені усі виплати, з яких відраховувались страхові внески (єдиний внесок), з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітньої плати.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітньої плати.
Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в Постанові від 20.02.2012 року у справі 21-430а11. Так, за правилами частини 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для усіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України
Однак, при цьому, суд першої інстанції неправильно визначився щодо частини позовних вимог за період з 04.02.2011 року по 02.04.2014 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно визначився зі строком відповідно до якого зобов"язав відповідача почати здійснювати перерахунок та виплату пенсії, однак не правильно вирішив питання щодо вимог, заявлених за період з 14.02.2011 року по 02.04.2014 рік.
З врахуванням того, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Ізяславському районі Хмельницької області з 02.04.2014 року та не пропустив шестимісячний строку звернення за захистом своїї прав до суду, то строк з якого настає право на перерахунок пенсії суд першої інстанції вірно визначив з 02.04.2014 року, а позовна вимога про перерахунок та виплату пенсії за період з 14.02.2011 року по 02.04.2014 року підлягає залишенню без розгляду, тоді як суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову в цій частині.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області задовольнити частково .
Постанову Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії скасувати .
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії за період з 14.02.2011 року по 02.04.2014 року залишити без розгляду.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду в Ізяславському районі Хмельницької області щодо неврахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітньої плати, з яких справлялися страхові внески на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування при призначенні пенсії державному службовцю ОСОБА_2 неправомірнимию
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_2 з врахуванням всіх видів оплати праці на які відповідно до Законів України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 02 квітня 2014 року, в розмірі 80%.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М.
Матохнюк Д.Б.