13 жовтня 2014 року Справа № 9104/78582/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області на постанову Старовижівського районного суду Волинської області від 22 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області про визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії,-
ОСОБА_1 06.07.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області в якому просив визнати дії відповідача незаконними, зобов'язати останнього провести перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, за період з 01.01.2011 року по червень 2011 року включно і виплатити різницю між перерахованою і отриманою сумами пенсій. (згідно заяви про уточнення позовних вимог (а. с. 18).
Постановою Старовижівського районного суду Волинської області від 22 липня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження), позов задоволено частково, визнано неправомірними дії відповідача, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячної пенсії в розмірі відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по II групі інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.01.2011 року по 18.06.2011 року врахуванням виплачених сум.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно ст. 50 Закону України «Про захист і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено , що особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів ІІ групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Стаття 54 названого Закону встановлює порядок і умови призначення пенсії для осіб, віднесених до 1 категорії. Зокрема, тут встановлено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими для інвалідів II групи - 8 мінімальних пенсій за віком. Тут же встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
До зазначених статей вище вказаного Закону внесені зміни Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими встановлено, що додаткова пенсія інвалідам II групи, за шкоду, заподіяну здоров»ю встановлюється в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році по ІІ групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, 22 травня 2008 року зазначені зміни Конституційним судом України визнані не конституційними, оскільки, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, то 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими, зокрема, врегульовано порядок призначення та виплати пенсій і доплат, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». А саме, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується для інваліді II групи в розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а пенсія для інвалідів II групи встановлена в розмірі 820 грн. 00 коп.
Виходячи із вище наведенего просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріли справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесена до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області розрахунок пенсії позивачу провело, виходячи з його розміру, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16.07.08 р. №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді : а) державної пенсії; б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Суд першої інстанції правильно вказав, що проведений відповідачем на підставі постанов Кабінету Міністрів України перерахунок пенсії, не відповідає розмірам, встановленим ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до ст. 50 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком. А згідно зі ст.50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІ групи -у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій для позивача є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а саме законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Положення ч. 3 ст. 28 Закону від 9 липня 2009 року на думку суду не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсій за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно вважав, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок позивачу основної державної пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, розглядаючи спір, суд першої інстанції не вірно застосував вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчисляється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (06.07.2011 року), відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині з 01.01.2011 року по 05.01.2011 року включно слід залишити без розгляду.
Стосовно решти позовних вимог, то колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню за період з 06.01.2011 року по 30.06.2011 року.
З врахуванням вище наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст.197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 203, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області задовольнити частково, скасувати постанову Старовижівського районного суду Волинської області від 22 липня 2011 року у справі № 2а-1397/11.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області щодо відмови в перерахунку та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та основної пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, основну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06 січня 2011 року по 30 червня 2011 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Позовні вимоги за період з 01.01.2011 року по 05.01.2011 року включно залишити без розгляду.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин