16 жовтня 2014 р. Справа № 876/14113/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2013року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення дій, -
05 вересня 2013 року Долинським районним судом Івано-Франківської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо позбавлення позивача права на пільгове обчислення страхового стажу шляхом зарахування одного року роботи в районі прирівняному до району Крайньої Півночі за один рік шість місяців за періоди з 02 серпня 1974 року по 07 лютого 1975 року, та з 10 січня 1980 року по 31 грудня 1990 року; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії шляхом пільгового зарахування одного року роботи в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі у періоди з 02 серпня 1974 року по 07 лютого 1975 року, та з 10 січня 1980 року по 31 грудня 1990 року як одного року і шість місяців страхового стажу, що дає право на пенсію за віком.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що Управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області неправомірно відмовлено в зарахуванні одного року роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців, а посилання відповідача на те, що для пільгового розрахунку трудового стажу про роботу в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі необхідно подання саме трудового договору - суперечить вимогам законодавства.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо позбавлення позивача права на пільгове обчислення страхового стажу шляхом зарахування одного року роботи в районі прирівняному до району Крайньої Півночі за один рік шість місяців за періоди з 02 серпня 1974 року по 07 лютого 1975 року, та з 10 січня 1980 року по 31 грудня 1990 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області з 28 травня 2013 року здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії шляхом пільгового зарахування одного року роботи в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі у періоди з 02 серпня 1974 року по 07 лютого 1975 року, та з 10 січня 1980 року по 31 грудня 1990 року як одного року і шість місяців страхового стажу, що дає право на пенсію за віком.
Зазначену постанову мотивовано тим, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі, оскільки він працював в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення стажу роботи.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції не взято до уваги, те, що пільгове обчислення стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, проводиться у півторакратному розмірі при укладенні строкових трудових договорів на трирічний термін.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що ОСОБА_2 працював в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі у періоди з 02 серпня 1974 року по 07 лютого 1975 року, та з 10 січня 1980 року по 31 грудня 1990 року (місто Уст-Ілімск Іркутської області).
Листом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області від 15 серпня 2013 року № 124/М-13 позивача повідомлено про те, що йому відмовлено в перерахунку пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи, у зв'язку з відсутністю відомостей про укладення строкових трудових договорів по роботі у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них.
Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року періоду трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу і порядку і умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до Районів Крайньої півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу і порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі, та на місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», (далі Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 місто Уст-Ілімск Іркутської області відноситься до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі.
Отже, суд першої інстанції вірно вказує, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі за період його роботи з 02 серпня 1974 року по 07 лютого 1975 року, та з 10 січня 1980 року по 31 грудня 1990 року, оскільки з наданих ним документів вбачається та не викликає жодного сумніву той факт, що він, працюючи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.
Надаючи оцінку обставинам у даній справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не може бути обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості з огляду на наступне.
У п. 5 Розділу ХV Прикінцевих положень закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Відповідно, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що період роботи позивача з 02 серпня 1974 року по 07 лютого 1975 року, та з 10 січня 1980 року по 31 грудня 1990 року в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, підтверджується трудовою книжкою, довідкою № 324 від 30 серпня 2012 року, яка видана Архівним відділом адміністрації м. Уст-Ілімска та довідкою № 2147/3 від 30 серпня 2012 року, які уточняють особливий характер праці чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і які підтверджують постійну зайнятість на пільговій роботі, в яких зазначено про розповсюдження пільг, передбачених Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указом Президії Верховної Ради Союзу СРС від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а відмова відповідача у пільговому розрахунку стажу - безпідставна.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись, ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2013 року в справі № 343/2632/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. В. Клюба
Р. В. Кухтей