13 жовтня 2014 року Справа № 9104/79292/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області про визнання дії протиправними та зобов'язання провести донарахування та доплату державної та додаткової пенсії,-
ОСОБА_1 24.11.2011 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області в якому просив визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати останнього провести донарахування та доплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, пенсій з 01.04.2011 року та проводити її згідно чинного законодавства, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 01.04.2011 року, з урахуванням вимог ст. ст. 49, 50, 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму встановленого законодавством.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження), позов задоволено частково, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу основну пенсію відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шість мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 24.05.2011 року по 22.07.2011 року включно з урахуванням проведених виплат, в задоволені решти позовних вимог відмовлено, постанову допущено до негайного виконання.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. Пенсію позивачу виплачувалась згідно постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», в якій чітко вказана сума - 980 грн. для інвалідів 3 групи та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», в яких чітко вказана сума - 980 грн. для інвалідів 3 групи. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VІ від 14.06.2011 року встановлено, що у 2011 році норма і положення ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». Закон набрав чинності з 19.06.2011 року.
Також апелянт зазначає, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно зі ст.54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Однак, в ч. 3 ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно даного Закону.
Виходячи із вище наведенего просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в позові.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріли справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області, як інвалід ІІІ групи внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач з 24.05.2011 р. по 22.07.2011 р. нараховував та виплачував позивачу основну і додаткову пенсії у відповідності з постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
В даній спірній ситуації суд першої інстанції правильно виходив із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій позивачу, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, а не розміри визначені, вказаними вище постановами Кабінету Міністрів України.
Суд першої інстанції вірно вказав, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, чинним законодавством не встановлено.
Також суд першої інстанції правильно вказав, що згідно внесених змін Законом України від 14.06.2011 року № 3491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», які набрали чинності 19.06.2011 року, Прикінцеві положення доповнено п. 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». На виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 р. № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» згідно п. 1 та п. 3 якої установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 1 інвалідам III групи - 15 відсотків; у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році інвалідів III групи - 980 гривень.
Відтак, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, що нарахування та виплати позивачу основної та додаткової пенсій в період з 23.07.2011 р. є правомірними, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити за безпідставністю.
Однак, розглядаючи спір суд першої інстанції не вірно застосував вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчисляється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (24.11.2011 року), відсутність заяви та поважних причин для поновлення строку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні позовних вимог з 01.04.2011 року по 23.05.2011 року, оскільки такі підлягають залишенню без розгляду.
Стосовно позовних вимог, щодо здійснення перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії за період з 24.05.2010 року по 22.07.2011 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід змінити, бо судом по суті правильно вирішено справу, однак порушено норми процесуального права.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст.197, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ст. 203, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області задовольнити частково. Змінити постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 грудня 2011 року у справі № 2а-1297/11, виклавши її резолютивну частину в такій редакції.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, основної пенсії в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. ст. 50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії І, інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, основної пенсії в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 24 травня 2011 року по 22 липня 2011 року врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Позовні вимоги за період з 01.04.2011 року по 23.05.2011 року включно залишити без розгляду.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Допустити зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин