Справа №125/1664/14-ц
Провадження №2/125/822/14
Іменем України
22 жовтня 2014 року м.Бар
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Єрмічової В.В.,
при секретарі Гутаревич Ж.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Барського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи тим, що 26.04.2014 року відповідач позичив у нього кошти в розмірі 5000 гривень та взяв на себе зобов'язання повернути суму боргу до 01.06.2014 року, що підтверджується борговою розпискою. Оскільки, відповідач взяте на себе боргове зобов'язання не виконав, тому він вимушений звертатись до суду. Просить стягнути на його користь суму боргу у розмірі 5000 гривень та судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 243 гривні 60 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 380 гривень.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлений у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про вручення повістки про виклик у суд на 22.10.2014 року (а.с.29), однак подав до суду заяву про те, що позов підтримує, просить його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.33).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений у встановленому порядку про час та місце розгляду справи.
Так, згідно довідки адресно-довідкового бюро державної міграційної служби України у Вінницькій області відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в с.Балки, в/ч (а.с.10).
На адресу суду повернулися конверти з судовими повістками, які направлялись відповідачу ОСОБА_3 за вищевказаною адресою рекомендованими поштовими відправленнями, з відмітками поштового відділення, де зазначено причину повернення «За закінченням терміну зберігання» (а.с.21-23,30-32).
Відповідно до п.п.2,3 ч.5 ст.74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі,
інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За таких обставин відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України та ст.224 ЦПК України суд постановив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів і ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Ураховуючи заяву позивача та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
26.04.2014 року відповідач написав розписку про одержання ним від позивача коштів у розмірі 5000 гривень з встановленням терміну повернення позики в строк до 01.06.2014 року. Це підтверджується оригіналом боргової розписки (а.с.33).
Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.208 ЦК України правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ч.1 ст.1047 ЦК України зазначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Оскільки правочин сторонами вчинено з додержанням встановлених вимог, суд вважає розписку від 26.04.2014 року належним доказом укладення між ними договору позики.
Згідно ст.545 ЦК України на підтвердження виконання зобов'язання, а саме прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей визначених родовими ознаками або видачею позикодавцем розписки позичальнику про повернення боргу, що передбачено ст.545 ЦК України.
Судом встановлено, що відповідач не виконав боргового зобов'язання, хоча строк його виконання був обумовлений договором позики, а тому у суду є підстави стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 5000 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.3 ст.79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
А тому, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме 243 гривні 60 коп. судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 380 гривень, що документально підтверджені (а.с.1,8).
На підставі ст.ст.207,208,545,611,625,1046,1047,1049,1050 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 60, 84, 88, ч.4 ст.169, ч.2 ст.197, ст.ст.212-215,224-227 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) гривень боргу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 380 (триста вісімдесят) гривень.
Копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення направити відповідачу ОСОБА_2 .
Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Барського районного суду Вінницької області письмову заяву про його перегляд.
Позивач протягом 10 днів з дня проголошення заочного рішення має право подати апеляційну скаргу на заочне рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення це рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя: