Вирок від 03.10.2014 по справі 490/5903/14-к

Центральний районний суд м. Миколаєва

54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 49, тел. (0512) 36-10-69, 36-90-08 inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/5903/14-к від03.10.2014

нп 1-кп/490/358/2014

Справа № 490/5903/14-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2014 року Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника потерпілих ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження у відношенні

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2014 року близько 16 години 50 хвилин водій ОСОБА_6 , керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, технічно справним автомобілем марки «ВМW 325», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в лівому ряду по проїжджій частині пр. Леніна в м. Миколаєві, яка має три смуги для руху в одному напрямку, зі сторони перехрестя з вул. Декабристів в напрямку перехрестя з вул. Фалеєвською, зі швидкістю приблизно 65 км/год.

Водночас попереду нього в попутному напрямку зі швидкістю приблизно 70 км/год., в лівому ряду рухався автомобіль марки "ВАЗ-2170", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який наближався до нерегульованого пішохідного переходу перед перехрестям з вул. Фалеєвською.

В цей момент, на проїжджу частину, на пішохідний перехід, зліва направо по ходу руху транспортного потоку, дотримуючись Правил дорожнього руху, вийшла пішохід ОСОБА_8 та почала рухатись, перетинаючи проїжджу частину в дозволеному для переходу місці.

Виявивши пішохода ОСОБА_8 на проїжджій частині, водій ОСОБА_7 застосував заходи гальмування, тим самим даючи можливість пішоходу безперешкодно завершити перехід проїжджої частини.

В свою чергу, водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 2.3 «б», 18.4 Правил дорожнього руху України, тобто проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу та маючи можливість об'єктивно виявити, що перед переходом зменшує швидкість транспортний засіб, своєчасно не застосував заходи гальмування, аж до повної зупинки свого автомобіля, застосував маневр перестроювання праворуч з наступним випередженням автомобіля "ВАЗ-2170", що рухався ліворуч в попутному напрямку, та не зменшуючи швидкості продовжив рух вперед, не переконавшись що на пішохідному переході нема пішоходів для яких може бути створена перешкода або небезпека. В результаті цього водій ОСОБА_6 здійснив виїзд на пішохідний перехід та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину по пішохідному переходу.

В результаті ДТП пішохід ОСОБА_8 , від отриманих тілесних ушкоджень, померла в лікарні швидкої медичної допомоги м.Миколаєва. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №785 від 23.04.2014 року смерть ОСОБА_8 настала внаслідок тупої травми грудної клітини у вигляді множинних переламів ребер по різним анатомічним лініям з пошкодженням пристінкової плеври, що супроводжувалося внутріплевральною кровотечею, що ускладнилось геморагічним шоком.

Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи №1/56 від 29.04.2014 дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав в повному обсязі і надав суду показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, які відповідають фактичним обставинам справи і не суперечать їм. Так, ОСОБА_6 пояснив, що дійсно при вказаних в обвинувальному акті обставинах, рухався на автомобілі марки «ВМW 325», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в лівому ряду по проїжджій частині пр. Леніна в м. Миколаєві, зі швидкістю приблизно 65 км/год. Не зменшуючи швидкості перед пішохідним переходом та своєчасно не застосуваши заходи гальмування, він здійснив виїзд на пішохідний перехід та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 . Відразу після дорожньо-транспортної пригоди він на власному автомобілі відвіз потерпілу ОСОБА_8 до лікарні швидкої медичної допомоги, де від отриманих тілесних ушкоджень вона померла. Щиро розкаюється в скоєному. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 6294 грн. та моральної шкоди у розмірі 100000 грн., а також цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8784 грн. 60 коп. та моральної шкоди у розмірі 100000 грн., визнає в повному обсязі. Під час судового розгляду повністю відшкодував матеріальні та моральні завдані збитки потерпілим.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини, його вина підтверджується письмовими доказами по кримінальному провадженню:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.03.2014 року, згідно якого наїзд на пішохода мав місце на нерегульованому пішохідному переході у м.Миколаєві по пр..Леніна перехрестя з вул.Фалеєвської;

-схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.03.2014 року. та фото таблиці до нього;

-протоколом огляду транспортного засобу від 13.03.2014 року;

-висновком щодо результатів медичного огляду від 13.03.2014 року, згідно якого у ОСОБА_6 ознак сп'яніння не виявлено;

-висновком судово-медичної експертизи №785 від 15.03.2014 року, згідно якого смерть громадянки ОСОБА_8 настала внаслідок тупої травми грудної клітини, у вигляді множинних переламів ребер по різним анатомічним лініям з пошкодженням пристінкової плеври, що супроводжувалася внутриплевральною кровотечею (2000мл), що ускладнилася геморагічним шоком, що підтверджується даними судово-гістологічного дослідження. Данні тілесні ушкодження являються прижиттєвими, які утворились при дорожньо-транспортній пригоді у результаті зіткнення рухаючогося транспортного засобу з пішоходом. Данні тілесні ушкодження у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що вплинули на смерть і мають прямий причинний зв'язок. Тілесні ушкодження, які виявились смертельними, не могли утворитись під час транспортування, вантаження чи вивантаження постраждалої з салону легкового автомобіля.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №14 від 05.05.2014 року, запаховий слід, вилучений з керма автомобіля БМВ 325 реєстраційний номер НОМЕР_1 , вірогідно ідентичний запаховому зразку гр. ОСОБА_6 .

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №1/56 від 29.04.2014 року, у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля «ВМW 325», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.4 та п.18.4 ПДР України.

В дорожній ситуації обставини якої розглядаються, в діях водія ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.12.4 та п.18.4 ПДР України.

В наведеній дорожній ситуації невідповідність дій водія автомобіля «ВМW 325», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_6 технічним вимогам п.18.4 ПДР України з технічної точки зору

знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Проведеним дослідженням встановлено, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВМW 325» д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає повністю доказаною вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме у порушені правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані його особистості, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання та навчання.

Також, при призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує, що під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_9 відмовився від цивільного позову про відшкодування йому матеріальної шкоди у розмірі 6294 грн. та моральної шкоди у розмірі 100000 грн., а також потерпіла ОСОБА_10 відмовилась від цивільного позову про відшкодування їй матеріальної шкоди у розмірі 8784 грн. 60 коп. та моральної шкоди у розмірі 100000 грн., у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 їм повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду. Претензій до нього вони не мають. У судовому засіданні представник потерпілих залишив на розгляд суду питання про міру покарання обвинуваченому.

На підставі ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , слід визнати повне визнання вини та щире каяття, повне добровільне відшкодування завданого збитку потерпілим, а також те, що він своїми активними діями після ДТП, максимально намагався допомогти потерпілій, доставивши її без зволікання до лікарні швидкої медичної допомоги.

На підставі ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого та скоєне ним, суд вважає можливим обрати відносно ОСОБА_6 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.368, 373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту з покладанням на нього обов'язків згідно ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 17.03.2014 року - залишити до вступу вироку в законну силу.

Строк покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання на виконання вироку суду.

Речові докази: - підголівник переднього пасажирського сидіння, підголівник заднього правого та середнього сидіння автомобіля «ВМW 325» д/н НОМЕР_1 , - уламки дзеркала заднього виду, пластиковий фрагмент, фрагменти скла лівої передньої фари, уламки скла білого кольору; - підголівник з водійського сидіння, запаховий слід з керма, запаховий слід з рукоятки КПП, змиви крові та добровільно видані одяг та взуття ОСОБА_8 , які було направлено до камери зберігання речових доказів СУ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

- автомобіль марки «ВМW 325» д/н НОМЕР_1 , який було передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_11 - повернути за належністю ;

Стягнути з ОСОБА_6 на рахунок НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області витрати у кримінальному провадженні №12014150000000071 на проведення експертизи №2/59 від 31.03.2014 року на суму 983 грн. 84 коп., експертизи №4/37 від 07.03.2014 року на суму 2152 грн. 15 коп., експертизи №536 від 29.03.2014 року на суму 491 грн. 40 коп., та

експертизи №14 від 05.05.2014 року на суму 1774,08 грн. та експертизи №1/56 від 29.04.2014 року на суму 1844 грн. 07 коп., а разом на загальну суму 7245 грн. 54 коп.

Зняти арешт, який був накладений згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 08 травня 2014 року, на ? частку квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Центрального

районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1

Попередній документ
41123860
Наступний документ
41123862
Інформація про рішення:
№ рішення: 41123861
№ справи: 490/5903/14-к
Дата рішення: 03.10.2014
Дата публікації: 11.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами