23.10.2014 Справа № 756/10569/14-а
Унікальний номер 756/10569/14-а
Справа № 2-а/756/430/14
21 жовтня 2014 року Оболонський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Богдан О.О.,
при секретарі Сергутіні В.А .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про визнання дій та бездіяльності незаконними і неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,
у липні 2014 року позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є інвалідом ІІІ групи із числа учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Причинний зв»язок між захворюванням та встановленням групи інвалідності і наслідками Чорнобильської катастрофи підтверджено рішенням медико-соціальної експертної комісії.
Позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва. З урахуванням приписів положень ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На звернення позивачки Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва відмовило у здійсненні нарахування та виплаті сум пенсій відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідної категорії громадян та роз»яснено, що нарахування та виплати їй пенсій здійснюються на підставі документів, що містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до законодавства України, а саме ст.ст. 54, 57, 67 зазначеного вище Закону України, ст. 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому підстав для перерахунку та проведення доплат з 01.01.2005 року управління не вбачає.
Не погоджуючись з діями відповідача позивачка просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час нарахування та перерахунку пенсій позивача положень бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення встановлених Конституцією та Законами України вимог і норм, визначено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Просить визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати ним позивачці недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною.
Зобов»язати відповідача зробити нарахування, перерахунок та виплату пенсій позивачці відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державну пенсію - у розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком за період з 01.01.2005 року і до моменту винесення рішення у справі, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2005 року до моменту ухвалення рішення судом, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одночасно враховуючи вимоги ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими розміри пенсій збільшуються у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - без урахування приписів бюджетних законів, а також підзаконних актів Кабінету Міністрів України.
Зобов»язати відповідача зазначені нарахування та перерахунки провести за період з 01.01.2005 року по час ухвалення судом рішення.
Зобов»язати відповідача перераховувати в подальшому позивачці призначені за вищевказаним Законом України розміри пенсій, у зв»язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру, а також вчасно виплачувати належні їй пенсії.
Стягнути з відповідача у порядку негайного виконання на користь позивача боргову суму за пенсійними виплатами, що виникла за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій позивача , передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, позивачка просить суд звернутися до Верховного Суду України з клопотанням для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В судове засідання позивачка та її представник не з»явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву з проханням розглядати справу у відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача, надавши письмові заперечення, в судове засідання не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
ОСОБА_1 належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи.
03.03.2014 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про надання довідки про розміри щомісячних виплат, перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проведення розрахунку.
25.03.2014 року позивачці відмовлено відповідачем у перерахунку пенсії.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Ст. 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у відповідних розмірах, зокрема інвалідам ІІІ групи -50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв»язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивачку як віднесену до 1 категорії.
Частина 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 67 вищезазначеного Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону і зазначена норма, на думку суду, має пріоритетне застосування.
Згідно зі ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод, інтересів.
Враховуючи викладене, оцінюючи у сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в межах строку позовної давності, тобто з 31.01.2014 року.
Відповідно до вимог ст. 256 КАС присудження виплати пенсії у межах стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Позовні вимоги в частині зобов»язання відповідача перераховувати у подальшому позивачці визначені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії не підлягають задоволенню, оскільки судовий захист прав на майбутнє не допускається. Відповідач зобов»язаний виконувати вимоги чинного законодавства України.
Викладена вимога щодо звернення районного суду до Верховного Суду України з клопотання про вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 « Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не є позовною вимогою до відповідача і задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 50, 55, 67, 124 Конституції України , як нормами прямої дії, Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 49, 50, 54, 62, 67, 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 8-11, 16, 41, 69-71, 86, 94, 99, 158-163, 186, 256 КАС України, суд,-
позов задовольнити частково.
Визнати незаконними дій Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо застосування ним під час нарахування та перерахунку пенсій ОСОБА_1 положень Бюджетних законів та підзаконних нормативно-правових актів, якими визначаються розмір пенсії для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо нарахування, перерахунку та виплати ОСОБА_1 недоотриманих сум державної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва зробити нарахування, перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_1 відповідно, на підставі, у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державну пенсію - у розмірі не нижчому 6 (шести) мінімальних пенсій за віком; додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю - у розмірі 50 (п»ятидесяти ) процентів мінімальної пенсії за віком з 31.01.2014 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду в частині присудження пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
.
Суддя: Богдан О.О.