Справа № 361/852/13-ц Головуючий у І інстанції Білик Г.О.
Провадження № 22-ц/780/5483/14 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.
Категорія 1 23.10.2014
Іменем України
23 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Волохова Л.А.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
при секретарі Микитенко Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц - Україна» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2013 року у справі за позовом Княжицької сільської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_3 про припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,-
встановила:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності відповідача на земельну ділянку 0,15 га, скасування державної реєстрації права власності на цю ж земельну ділянку, яка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 179205, виданого Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області, належить ОСОБА_3
Позов обґрунтовував тим, що рішенням Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2008 № 1526 ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,20 га щя будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за рахунок земель запасу (пасовище) в селі Княжичі в районі вул. Ялинкова. Рішенням Княжицької сільської ради від 17.05.2011 № 83 затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_3 у власність вказану земельну ділянку.
01 листопада 2012 року Княжицька сільська рада звернулась з листом до Державної інспекції сільського господарства у Київській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при наданні ОСОБА_3 земельної ділянки. Перевіркою було встановлено, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Осинка. Державна інспекція сільського господарства в Київській області просила розглянути наведені факти та вжити заходи щодо скасування рішення Княжицької сільської ради №83 від 17 травня 2011 року.
Розглянувши вищезазначене клопотання Інспекції, Княжицькою сільською радою 26 грудня 2012 року на черговій сесії було прийнято рішення № 273, яким скасовано рішення Княжицької сільської ради про передачу у власність громадянина ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд в с. Княжичі.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, подавши до суду відповідну заяву про визнання позову.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2013 року позов було задоволено та припинено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,15 га, кадастровий номер: 3221284001:01:031:0060; скасувано державну реєстрацію права власності на зазначену вище земельну ділянку, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 179205, виданого ОСОБА_3 Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області.
На рішення суду першої інстанції ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна» подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду зачіпає інтереси банку, оскільки спірна земельна ділянка є предметом стягнення за невиконаними кредитними зобов'язаннями ОСОБА_3
Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 січня 2014 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Княжицької сільської ради Броварського району Київської області до ОСОБА_3 про припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014 року касаційну скаргу представника Княжицької сільської ради Броварського району Київської області задоволена частково. Рішення апеляційного суду Київської області від 21 січня 2014 року скасовано і справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено та визнається сторонами у справі, що рішенням Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 27 березня 2008 року №1526 ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,20 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за рахунок земель запасу (пасовище) у с.Княжичі в районі вулиці Ялинковій.
Рішенням Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 17 травня 2011 року №83 затверджено проект землеустрою та передано у власність вказану земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд у с.Княжичі.
01 листопада 2012 року Княжицька сільська рада звернулась з листом до Державної інспекції сільського господарства у Київській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при наданні ОСОБА_3 земельної ділянки по вул. Ялинковій в с.Княжичі Броварського району Київської області. Перевіркою було встановлено, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Осинка. Державна інспекція сільського господарства в Київській області просила сільську раду розглянути наведені факти та вжити заходи щодо скасування рішення Княжицької сільської ради №83 від 17 травня 2011 року.
26 грудня 2012 року Княжицькою сільською радою на черговій сесії прийнято рішення №273 (16-УІ), яким скасовано рішення сільської ради про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд у с.Княжичі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнав позов повністю і таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Крім того, судом визнано, що при відведенні земельної ділянки відповідачу, сільською радою було порушено вимоги ст..61 Земельного кодексу України щодо заборони будівництва у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм тощо.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Враховуючи, що на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2011 року спірна земельна ділянка, яка належала відповідачу, була описана державним виконавцем та знаходиться під арештом відповідно до акту опису та арешту майна від 12 листопада 2012 року, ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна», апелянт, вважаючи, що таким рішенням порушуються його права, звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апелянтом не надано суду належних, допустимих доказів того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права, які є відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування судового рішення. Не надано також і належних доказів про те, що цим судовим рішенням порушуються права, свободи та інтереси банку. При цьому колегія суддів враховує, що з відкриттям виконавчого провадження та накладанням арешту на земельну ділянку у зв'язку з наявністю рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за кредитним договором, у апелянта не виникло жодних прав на земельну ділянку, оскільки накладання арешту на майно боржника у порядку виконавчого провадження не може свідчити про перехід прав власності на це майно до стягувача за відсутності послідовних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» тощо.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно зі ст. 61 Земельного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж-річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
За діючим законодавством для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних тагідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання. Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється також з інших підстав, встановлених законом.
Відповідно ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Зав змістом ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Враховуючи зазначене вище, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини сторін, вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини та дійшов правильного висновку про доведеність позовних вимог Княжицької сільської ради.
Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц - Україна» і залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц - Україна» відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: