21 жовтня 2014 р. Справа № 9096/14/876
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області на постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, -
04 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, в якому оскаржила дії відповідача, який при призначенні їй пенсії державного службовця за віком, не включив у заробіток для обчислення її пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітку.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 05.08.2014 року відповідачем їй призначена пенсія державного службовця за віком. Нею було подано до Управління ПФУ в Богородчанському районі усі необхідні документи, в тому числі довідки про складові заробітної плати за останнім місцем роботи. У вказаних довідках чітко було зазначено, що складовими її заробітку були матеріальна допомога та індексація заробітної плати, що відповідає ст. 33 Закону України «Про державну службу» відповідно до якої заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. На її звернення про перерахунок пенсії та включення до розрахунку пенсії згаданих виплат 22.08.2014 року відповідач відповів відмовою. Такі дії відповідача вважає протиправними. Просила позов задовольнити, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням матеріальної допомоги, індексації, починаючи з часу її призначення.
Постановою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2014 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі що полягають у не включенні до розрахунку заробітку при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію державного службовця з врахуванням при визначенні її розміру сум нарахованої та виплаченої матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, починаючи з 05.08.2014 року.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 серпня 2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію державного службовця.
Згідно з довідками головного управління статистики в Івано-Франківській області №11 від 30.07.2014 року та №78 від 30.07.2014 року ОСОБА_1 нараховувалась матеріальна допомога на оздоровлення протягом 2009-2014 років, та регулярно виплачувалась індексація заробітної плати. З даних виплат нараховувався та стягувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітку входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом та сукупним аналізом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2014 року у справі № 338/1348/14-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: C.М. Кузьмич
В.З. Улицький