21 жовтня 2014 року Справа № 161113/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді: Гулида Р.М.
суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.09.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
Позивач 01.09.2011 року звернувся з позовом в суд до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області (далі-УПФУ) про зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної компенсація за втрату годувальника в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України відповідно до ст. 52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахування виплачених сум з 25.01.2011 року і надалі до виникнення обставин з якими пов'язано зміну чи припинення спірних правовідносин.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.09.2011 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату на користь позивача щомісячної компенсації за втрату годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум з 01.03.2011 року .
В іншій частині в позові відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповністю досліджені та з'ясовані всі обставини по справі, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
У відповідності до ч. 1 до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є чоловіком померлої ОСОБА_2, смерть якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою та що вона є непрацездатним членом його сім'ї, яка перебувала на його утриманні. третьої групи і віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має право додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі ст. 50 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На підставі ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Право позивача на одержання пенсії як непрацездатному члену сім'ї померлої ОСОБА_2, смерть якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щомісячної компенсації за втрату годувальника відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ст. 72 ч. 3 КАС України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-V1 в частину першу статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»внесені зміни, відповідно до яких зазначена компенсація встановлена у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни, внесені підпунктом 14 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-V1.
Таким чином, щомісячна компенсація позивачці у зв'язку з втратою годувальника повинна бути призначена в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Крім того, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачці як непрацездатному члену сім'ї слід призначити щомісячну компенсацію за втрату годувальника, яка була на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної компенсації позивачці повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірних пенсій правильно покладено на відповідача у справі.
Разом із тим, при вирішенні адміністративного позову щодо проведення перерахунку пенсії за період з часу призначення пенсії по даний час, судом першої інстанції безпідставно не враховано, що згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача до УПФУ за період з 25.01.2011 року по 28.02.2011 року включно слід залишити без розгляду.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року. Вказані зміни в законодавстві неконституційними не визнавались.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру пенсії слід застосовувати положення ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Керуючись ст.183-2, ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задовольнити частково, постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 19.09.2011 року у справі №2а-14776/11/1916 - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії згідно статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25.01.2011 року по 28.02.2011 року включно залишити без розгляду.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 як непрацездатному члену сім'ї померлої ОСОБА_2, смерть якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щомісячної компенсації за втрату годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011р. включно.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України допустити вищезазначену постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Гулид Р.М.
Судді : Кузьмич С.М.
Улицький В.З.