вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"19" червня 2014 р. справа №370/1218/14-к
Макарівський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
при розгляді у судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області кримінального провадження №12013100210001152 від 12.12.2013 року
стосовно ОСОБА_5 20.07.1995 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із не повною середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, судимого 20.09.2013 року Бородянським районним судом Київської області за ч.1 ст.289, ч.1 ст.185 та ч.2 ст.289, 70 КК України до 5 років позбавлення волі на підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, такого, що не має державних нагород, зареєстрованого за місцем проживання, -
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2.ст.289 КК України,
28.11.2013 року близько 24 години перебуваючи у дворі багатоквартирного будинку, що розташований в АДРЕСА_2 з метою подальшого використання у власних цілях повторно, незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ -2107» д. н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 . Заволодівши вказаним автомобілем ОСОБА_5 поїхав в смт. Бабинці Бородянського району Київської області де залишив викрадений автомобіль зберігатись на території господарства за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 . Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_6 реальної матеріальної шкоди на загальну суму 15651 грн. 00 коп., що підтверджується висновком авто товарознавчої експертизи №01 від 05.05.2014 року.
Крім того, 27.01.2014 року близько 01 години 30 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у дворі багатоквартирного будинку, що розташований в смт. Макарів по вул. Проектна 1 Київської області з метою подальшого використання у власних цілях повторно, незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ -2109» д. н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 . Заволодівши вказаним автомобілем ОСОБА_5 поїхав в смт. Бабинці Бородянського району Київської області де залишив викрадений автомобіль зберігатись на території господарства за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 . Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 реальної матеріальної шкоди на загальну суму 6722 грн. 96 коп., що підтверджується висновком авто товарознавчої експертизи №02 від 05.05.2014 року
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав, щиро розкаявся у скоєному і підтвердив обставини, встановлені досудовим розслідуванням.
ОСОБА_5 показав суду, що дійсно 28.11.2013 року близько 24 години та 27.01.2014 року близько 01 години 30 хв. перебуваючи у дворі багатоквартирного будинку, що розташований в АДРЕСА_2 заволодів автомобілем марки «ВАЗ -2107» д. н. НОМЕР_1 та «ВАЗ -2109» д. н. НОМЕР_2 , які в подальшому зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 ..
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєних кримінальних правопорушеннях, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом обвинуваченого ОСОБА_5 показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються та дослідженням доказів, що характеризують його особу.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
ОСОБА_5 раніше судимий 20.09.2013 року Бородянським районним судом Київської області за ч.1 ст.289,ч.1ст.185, ч.2 ст.289, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76,104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.
Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують його відповідальність не встановлено.
На підставі викладеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Остаточне покарання слід призначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бородянського районного суду Київської області від 20.09.2013 року у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Потерпілий ОСОБА_6 пред'явив до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 15651, 00 грн. та 1000 грн. відповідно. Згідно поданої через канцелярію суду письмової заяви просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений цивільний позов в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково, зазначив, що матеріальна шкода зазначена в ринковому а не відновлювальному розмірі, розмір моральної шкоди завищений.
Попри викладене, суд погоджується з доводами потерпілого, що в результаті неправомірних дій обвинуваченого йому завдана матеріальна шкода, яка підтверджена належними доказами, а саме: висновком авто товарознавчого дослідження, а моральна шкода у вказаному розмірі відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому відповідно до вимог ст.ст. 23, 1166, 1168 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого на відшкодування матеріальної шкоди 15651, 00 грн. та на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
В той же час, суд критично відноситься до часткового визнання обвинуваченим позову з вищевикладених підстав, оскільки в силу вимог ст.ст. 42, 128 КПК України, з врахуванням ч.1 ст.60 ЦПК України обвинувачений належними та допустими доказами викладене не довів, заяв та клопотань ані обвинувачений ані його захисник в процесі розгляду справи щодо призначення певного виду експертиз для підтвердження чи спростування певних обставин не заявили.
Запобіжний захід у вигляді взяття під варту до набрання вироком законної сили необхідно залишити чинним.
Речові докази та судові витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.
Керуючись ч.2 ст.289 КК України, ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, ст.ст. 23, 1166,1168 ЦК України, ст.ст. 60, 119 ЦПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.71 КК України ОСОБА_5 призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бородянського районного суду Київської області від 20.09.2013 року - у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_5 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 15651 (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одну) гривню та на відшкодування заподіяної моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.
Строк покарання обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід у вигляді взяття під варту до набрання вироком законної сили залишити чинним
Вирок може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених 394 КПК України, у строки, встановлені ст. 395 КПК України.
Суддя ОСОБА_1