Справа № 815/4814/14
24 жовтня 2014 року
09год.10хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява Державної податкової інспекції у Болградському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкової заборгованості по єдиному податку у розмірі 3278, 69 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заперечення на позов не надав, у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 04.02.2013 року за № 2 532 000 0000 006580, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач узятий на облік як платник податків ДПІ у Болградському районі Одеської області 05.02.2013 року за № 15111316640.
На підставі заяви від 07.02.2013 року фізичної особи-підприємця про право застосування спрощеної системи оподаткування, поданої до ДПІ у Болградському районі, відповідач на 2013р. був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та йому видано свідоцтво платника єдиного податку серії Б № 163711 від 07.02.2013 року, відповідно до якого платник податку обрав 2 групу платника єдиного податку зі ставкою 20 % розміру мінімальної заробітної плати в зв'язку із провадженням своєї господарської діяльності по Україні, тобто як в межах, так і поза межами Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області.
У відповідності до рішення п'ятнадцятої сесії VI скликання Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області № 130-VІ від 09.07.2012 року, було затверджено з 01.01.2013 року розмір ставок єдиного податку для фізичних осіб- підприємців. що діють за межами Криничненської сільської ради для другої групи платників єдиного податку в розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на всі види діяльності, які дозволені для даної групи платників єдиного податку з усіма обмеженнями та особливостями, викладеними в главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
У відповідності до рішення двадцять другої сесії VI скликання Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області № 209-VІ від 15.07.2013 року, було затверджено з 01.01.2014 року розмір ставок єдиного податку для фізичних осіб- підгіриємців. що діють за межами Криничненської сільської ради для другої групи платників єдиного податку в розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на всі види діяльності, які дозволені для даної групи платників єдиного податку з усіма обмеженнями та особливостями, викладеними в главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Пунктом 291.3 ст.291 глави 1 розділу ХІV ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць. Для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. В п. 295.2 ст.295 Податковго кодексу України зазначається, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп.10.1.2 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать, зокрема, єдиний податок.
Відповідно до п. 16.1.4 ст.16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
19.06.2013р. податковим органом вручено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу №98-19 від 19.06.2013 року на суму податкового боргу 688,20грн.
Як вбачається з наявної у справі облікової картки платника по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, станом на 11.08.2014 року за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3278.69 грн., а саме: по єдиному податку з фізичних осіб складає 3278,69 грн., у тому числі: основне зобов'язання - 3255,60 грн.; пеня - 23,09 грн.
Податковий борг ФОП ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 3278,69 грн. утворився за рахунок несплати платником податків суми грошового зобов'язання по єдиному податку до місцевого бюджету: у січні 2013 року - 229, 4 грн., сплачено - 0 грн., у лютому 2013 року - 229, 4, сплачено - 0 грн., у березні 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено - 0 грн.; у квітні 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено - 0 грн.; у травні 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено - 0 грн.; у червені 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено 0 грн.; у липні 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено 0 грн.; у серпні 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено 0 грн.; у вересні 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено 0 грн.; у жовтні 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено 500 грн.; у листопаді 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено 0 грн.; у грудні 2013 року - нараховано 229,4 грн., сплачено 0 грн.; за січень 2014 року - нараховано 243,6 грн., сплачено 0 грн.; за лютий 2014 року - нараховано 243,6 грн., сплачено 0 грн.; за березень 2014 року - нараховано 243,6 грн., сплачено - 0 грн.; за квітень 2014 року - нараховано 243,6 грн., сплачено - 0 грн.; за травень 2014 року - нараховано 243,6 грн., сплачено - 0 грн.; за червень 2014 року - нараховано 243,6 грн., сплачено 0 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи позивач нараховує відповідачу єдиний податок у січні 2013 року.
Судом встановлено, що 04.01.2013 року державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рішенням суду та 04.02.2013 року повторно зареєстровано.
Відповідно до ст. 20.1.37 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Абзацом 2, 3 п.3 ст.97 Податкового кодексу України передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.101.2.5. Податкового Кодексу України визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, зокрема, податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
З аналізу зазначених норм вбачається, що під час звернення податкового органу з позовом про припинення підприємницької діяльності, останній зокрема, перевіряє наявність боргу у платника податків. У разі наявності боргу після внесення запису про припинення підприємницької діяльності до Державного реєстру на підставі рішення суду, вказаний борг вважається безнадійним, тобто станом на дату повторної реєстрації ФОП ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством, не міг мати податковий борг по сплаті єдиного податку.
З наведеного суд дійшов висновку про безпідставне нарахування позивачем ФОП ОСОБА_1 податкового боргу за січень 2013 року у розмірі 229,4 грн., оскільки станом на 04.01.2013 року підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 було припинено, а 04.02.2013 року повторно проведено державну реєстрацію, тобто податкові зобов'язання зі сплати єдиного внеску у відповідача виникли саме в лютому 2013 року.
За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення 229,40грн. податкового боргу по єдиному податку слід відмовити.
Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 3049,29 грн. (три тисячі сорок дев'ять)грн. 29коп. на рахунок №31510970700169, утримувач - УДКСУ у Болградському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 37801706; Банк утримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО банку 828011
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя М.М. Аракелян
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 3049,29 грн. (три тисячі сорок дев'ять)грн. 29коп. на рахунок №31510970700169, утримувач - УДКСУ у Болградському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 37801706; Банк утримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО банку 828011
В іншій частині позовних вимог відмовити.